Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.12.2021 р. № 4661/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення (далі – ТОВ) щодо оподаткування податком на прибуток операції з надання безповоротної фінансової допомоги платнику податку на прибуток на загальних підставах та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між ТОВ (сторона-1) (платник податку на прибуток на загальних підставах) та іншою юридичною особою (сторона-2), яка є платником податку на прибуток на загальних підставах, планується укласти договір про надання безповоротної фінансової допомоги у вигляді грошових коштів у розмірі, визначеному у договорі у безготівковій формі. Договором не передбачатиметься повернення, отриманих стороною-2 грошових коштів та буде відсутня компенсація з боку сторони-2 за отримані від сторони-1 грошові кошти. Фінансова допомога буде надаватись в безготівковій формі.

У платника виникли наступні питання:

1. чи підлягає коригуванню фінансовий результат до оподаткування (з метою оподаткування податком на прибуток) на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої платнику податку на прибуток за базовою (основною) ставкою податку на прибуток?
2. яким чином можна підтвердити статус платника податку на прибуток за базовою (основною) ставкою податку іншої юридичної особи (отримувача безповоротної фінансової допомоги)?

Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів вважається безповоротною фінансовою допомогою (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

До питання 1

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134. ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно із п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту.

Діючими положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

До питання 2

Кодекс не містить вимог щодо документального підтвердження статусу отримувача безповоротної фінансової допомоги, як платника податку на прибуток на загальних підставах.

Отже, платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання відповідної інформації.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.