Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.12.2021 р. № 4747/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства щодо оподаткування акцизним податком і в межах компетенції повідомляє таке.

Товариство повідомляє, що розглядає можливість надання послуг з приймання/навантаження/передачі підакцизних нафтопродуктів за допомогою стендера на причалі морського порту.

Стендер – це частина трубопроводу, висотою/довжиною 3-5 мерів, за допомогою якого здійснюється з’єднання технологічного обладнання судна та обладнання нафтотерміналу (з берега). В результаті такого з’єднання за допомогою стендера відбувається перехід (приймання/навантаження) нафтопродукту від/на судна до/від нафтотерміналу.

Як планується, послуга Товариства буде полягати в прийманні (за допомогою стендера) від судна нафтопродукту з подальшою передачею такого нафтопродукту в трубопровід замовника, чи у зворотному  напрямку (приймання нафтопродуктув трубопроводі з подальшим навантаженням нафтопродукту на судно).

При наданні такої послуги (вантажної операції) Товариство не планує здійснювати зберігання нафтопродукту, оскільки не має резервуарів для цього. Ця вантажна операція взагалі не передбачає залучення резервуару(ів) для зберігання.

 

Товариство запитує:

1. Чи може складатися акцизний склад лише з одного стендера (трубопровід висотою/довжиною 3-5 метрів) та трубопроводу (з’єднує стендер та резервуар), без резервуару (для підакцизного нафтопродукту)?
2. Чи підлягають реєстрації в якості акцизного складу стендер та трубопровід (з’єднує стендер та резервуар)?
3. Чи повинен стендер/трубопровід бути обладнаним витратоміром-лічильником пального? Якщо так, то саме в яких місцях?
4. Чи повинно Товариство отримувати ліцензію на зберігання пального (при наданні послуг з приймання/навантаження підакцизного нафтопродукту та за відсутності резервуару для зберігання)?
5. Чи повинно Товариство оформлювати акцизні накладні (при наданні послуг з приймання/навантаження від/на судно підакцизного нафтопродукту з подальшою його передачею в/від трубопровід замовника)?

Щодо питань 1-3 та 5.

Стендер–це зливо-наливний пристрій для здійснення навантажувальних та розвантажувальних операцій з рідкими продуктами (нафта, нафтопродукти, інші вуглеводні) між резервуарними парками і танкерами. Стендер – основне обладнання навантажувально-розвантажувальної системи, встановлюється на навантажувальному майданчику причалу і забезпечує приєднання вантажних , бункеруючих, баластних трубопроводів до танкеру (згідно з інформацією наявною в мережі інтернет).

Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад – це  приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

Згідно з п.п. 14.1.6 ¹п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України, зокрема пального, що реалізується (крім пального, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального на митній території України;

в) ввезення пального на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається, зокрема пальне, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб'єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

Не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 1.1 ст. 14  Кодексу реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження), зокрема пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Враховуючи зазначене, у разі, якщо стендер, який не має резервуару для зберігання нафтопродуктів, і використовується виключно як зливо-наливний пристрій для здійснення навантажувальних та розвантажувальних операцій, та за допомогою якого здійснюється з’єднання технологічного обладнання судна та обладнання нафтотерміналу у розумінні  п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу  чи  п.п. 14.1.6 ¹п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом/акцизний склад пересувний, відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу у Товариства відсутній обов’язок обладнувати стендер витратомірами-лічильниками, а також складати акцизні накладні.

Щодо питання 4.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі – Закон № 481) здійснює регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема пальним,  а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України.

Статтею 1 Закону № 481 надано чітке визначення понять, а саме:

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії(частина перша статті 15 Закону № 481).

Отже, у разі використання стендеру, який  має місце (територію), на якій розташовані споруди та ємності, що використовуються для зберігання  нафтопродуктів,  Товариствувідповідно до частини першої статті 15  Закону № 481 необхідно  отримати ліцензію на право зберігання пального.

У разі, використання стендеру як зливо-наливного пристрою для здійснення навантажувальних та розвантажувальних операцій, та за допомогою якого здійснюється з’єднання технологічного обладнання судна та обладнання нафтотерміналу та відсутності ємностей для зберігання пального, у Товариства відсутній обов’язок отримувати ліцензію на право зберігання пального.

Пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.