Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.12.2021 р. № 4716/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування ПДВ операції з оперативного лізингу повітряних суден у нерезидентів, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Авіакомпанія надає послуги з перевезення пасажирів, багажу та вантажуавіаційним транспортом (у тому числі міжнародні перевезення). Для здійснення своєї діяльності Авіакомпанія ввозить на митну територію України повітряні судна, які отримує у тимчасове користування за договорами оперативного лізингу від лізингодавців–нерезидентів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункту 1.1 статті 1 розділу ІПКУ).

Відповіднодопункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ іншітерміни, щозастосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленомуіншими законами.

Пунктом 8 частини першої статті 1 розділу І Повітряного кодексу України, затвердженого Законом України від 19 травня 2011 року № 3393-VІ (далі – Повітряний кодекс), суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезення пасажирів, вантажу, пошти повітряним транспортом, є авіаційним перевізником (авіаперевізником).

Згідно з пунктом 79 частини першої статті 1 розділу І Повітряного кодексу повітряне судно – апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні.

Частиною першою статті 92 розділу ХІІ Повітряного кодексу,  визначено, що авіаційний перевізник, який виконує перевезення пасажирів та/або вантажу за плату та/або за наймом, повинен мати ліцензію на провадження діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом, яка видається уповноваженим органом з питань цивільної авіації згідно із законодавством України.

Частиною першою статті 93 розділу ХІІ Повітряного кодексувстановлено обов’язок для суб'єктів господарювання, що отримують ліцензію на провадження діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом, та для авіаперевізників, які мають таку ліцензію, мати у своєму розпорядженні хоча б одне повітряне судно у власності або за лізингом (крім лізингу з екіпажем).

Визначення терміну транспортних засобів міститься в Додатку С до Конвенції про тимчасове ввезення, до якої Україна приєдналась згідно з Законом від 24 березня 2004 року№ 1661-IV (далі – Стамбульська конвенція).

Відповідно до статті 1 Глави І Додатка С до Стамбульської конвенції термін"транспортні засоби" означаєбудь-яке судно (у тому числі ліхтери, баржі та шаланди, навіть якщо вони перевозяться на борту судна, і судна на підводних крилах), апарати на повітряній подушці, літальні апарати, наземні транспортні засоби (у тому числі велосипеди з двигунами, причепи, напівпричепи і поєднання транспортних засобів), і рухомий склад залізничного транспорту; а також їхні звичайні запасні частини, додаткові пристосування та обладнання, які перевозяться на борту транспортних засобів (включаючи спеціальне обладнання, що використовується для завантаження, розвантаження, обробки та захисту вантажів).

Законом України 04 червня 2020року № 674-ІХ "Про митний тариф" транспортні засоби виділено в окремі товарні групи в розділі ХVІІ "Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов'язані з транспортом пристрої та обладнання", зокрема, в групі 88 "Літальні апарати, космічні апарати та їх частини" під кодами товарної номенклатури УКТ ЗЕД ЗЕД 8802 класифіковано апарати літальні (наприклад, вертольоти, літаки).

Відповідно до частинипершоїстатті 283 Господарського кодексу України(далі – Господарський кодекс) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передаєдругійстороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користуваннямайно для здійсненнягосподарськоїдіяльності.

Частиною першою статті 292 Господарського кодексувизначено, що лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів – фінансовий чи оперативний (частина друга статті 292 Господарського кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а", "б"та "в"пункту 185.1 статті 185 розділу VКодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу VКодексу, а також операції з ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до підпункту "а" підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 розділу IКодексуоперативний лізинг (оренда) – операція юридичної чи фізичної особи (лізингодавця/орендодавця), за якою лізингодавець/орендодавець передає іншій особі (лізингоодержувачу/орендарю) основні засоби, придбані або виготовлені лізингодавцем/орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу IКодексу).

Підпунктом "ґ" пункту 186.3 статті 186 розділу VКодексувизначено, що місцем постачання послуг з надання в оренду, лізинг рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу VКодексумісцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу VКодексу.

Таким чином, місцем постачання послуг з оперативного лізингу (оренди) транспортних засобів (в тому числі повітряних суден) є місце реєстрації постачальника таких послуг.

Відповідно до підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 розділу VКодексуне є об’єктом оподаткування, зокрема, операції з:

передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;

повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крімпереданого у фінансовийлізинг.

Враховуючи викладене, операція з передачі повітряних суден нерезидентом Авіакомпанії у тимчасове користування за договором оперативного лізингу та повернення таких повітряних суден Авіакомпанією нерезиденту не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Оскільки,відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу VКодексу,місцем надання послуг з оперативного лізингу (оренди) повітряних суден є місце реєстрації постачальника (за межами митної території України), такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.