Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.12.2021 р. № 4740/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і повідомляє наступне.

Товариство повідомляє, що здійснює діяльність з продажу та передачі в оренду спеціалізованої будівельної та добувальної техніки, має статус  платника податку підприємств на загальних підставах. Товариство купує пальне та зберігає його для власного споживання. Зберігання пального Товариство здійснює на власному паливно-заправному комплексі.

Як зазначено у зверненні Товариство отримало ліцензію на право зберігання пального для потреб власного споживання 24.02.2020 р.

Товариство (покупець) уклало договір поставки нафтопродуктів (надалі – Договір) з іншим Товариством, (Постачальник), яке зареєстроване у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця нафтопродукти (Товар). Поставка Товару здійснюється партіями на підставі Заявок на поставку Товару. Поставка Товару здійснюється автотранспортом Постачальника на умовах DDP. Постачальник несе всі витрати та ризики, пов’язані з доставкою товару до місця зберігання, вказаного Покупцем, а саме: на адресу паливно-заправного комплуксу Товариства. Відповідно до п. 3.1 Договору, перехід права власності на Товар відбувається після підписання уповноваженими Сторонами особами відповідних видаткових накладних.

Перехід права власності на пальне від постачальника до Товариства відбувається під час фактичного відвантаження Товару з транспортного засобу Постачальника до місця зберігання пального.

Покупець зобов’язаний прийняти Товар, що поставляється по даному Договору, протягом одного календарного дня з моменту готовності Товару до передачі.

Товариство використовує отримане пальне виключно для власних потреб. Товариство не має власних або орендованих транспортних засобів для транспортування нафтопродуктів (пального).

Враховуючи зазначене Товариство запитує чи повинно воно складати та заповнювати форми заявки на переміщення пального транспортними засобами, у вищезазначених господарських відносинах?

До зазначеного запитання.

Згідно з п.п. 14.1.141 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального  для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Розпорядник акцизного складу пересувного є власником пального, у даному випадку це постачальник згідно умов договору зазначеному у зверненні.

Пунктом 231.1 ст. 231 Кодексу визначено, зокрема, що платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

В окремих полях акцизної накладної зазначаються, зокрема, такі обов’язкові реквізити:

код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, яка реалізує пальне, та суб’єкта господарювання - отримувача пального (п.п. «г» п. 231.1 ст. 231  Кодексу);

повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - суб’єкта господарювання - отримувача пального (п.п. «ґ» п. 231.1 ст. 231 Кодексу);

номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави та тип і ємність транспортного засобу - акцизного складу пересувного, а для трубопровідного транспорту - назва трубопроводу. При зазначенні номера державної реєстрації (української, міжнародної або іноземної) транспортного засобу допускається використання літер (латиниця, кирилиця) та цифр без пропусків та розділових знаків. У разі якщо літерна частина номера збігається в написанні кирилицею та латиницею, вона зазначається латиницею, а якщо зустрічається специфічна літера кирилиці, літерна частина зазначається кирилицею(п.п. «и» п. 231.1 ст. 231 Кодексу);

адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання - не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки(п.п. «м» п. 231.1 ст. 231 Кодексу).

Відповідно до п.231.3 ст. 231 Кодексу зокрема особа, яка реалізує зокрема пальне зобов’язана скласти акцизну накладну в одному примірнику у разі реалізації пальногозокрема з акцизного складу пересувного будь-яким іншим особам - не платникам податку.

Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, підлягають реєстрації в ЄРАН (п. 231.5 ст. 231 Кодексу).

Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджено наказом Міністерства фінансів України 27.11.2020 № 729(далі – Порядок № 729).

Особливості складання акцизної накладної форми "П" та порядок її заповнення визначено в розділі II Порядку.

Відповідно до п. 32 розділу IIПорядку № 729в акцизній накладній, складеній на операції з реалізації пального суб’єкту господарювання, який не є платником (код операції "3"), зазначається адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку), зазначається в акцизних накладних з напрямом використання пального.

Водночас, відповідно до п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявки), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма Заявки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі Заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Забороняється переміщення пального або спирту етилового, зокрема, транспортними засобами, що не зазначені у Заявках, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Форма заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними та Порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188 (далі – Порядок № 188).

Пунктом 2 Порядку № 188 визначено, що заявки складають суб’єкти господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів та здійснюють переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Заявки вважаються недійсними у разі їх заповнення іншими суб’єктами господарювання, ніж зазначені в абзаці першому цього пункту.

Таким чином, при постачанні пального Товариству з акцизного складу пересувного постачальником (перехід права власності відбувається під час фактичного відвантаження пального з транспортного засобу постачальника який є акцизним складом пересувним), а тому у покупця відсутні підстави складати та заповнювати форми заявки на переміщення пального.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52² підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.