Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.12.2021 р. № 4754/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення         щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство (комерційний агент) планує укласти з іншим суб’єктом господарювання (довірителем) агентський договір (договір комерційного посередництва). Згідно з умовами такого договору Товариство (комерційний агент) зобов’язується надати суб’єкту господарювання (довірителю) послуги щодо сприяння в укладенні суб’єктом господарювання (довірителем) договорів на купівлю вживаного товару (смартфону).

Предметом послуг, що будуть надаватися Товариством (комерційним агентом) є:

надання споживачу (фізичній особі) інформації щодо можливості викупу у нього вживаного товару, умов такого викупу та способу розрахунків;

передання суб’єкту господарювання (довірителю) інформації щодо критеріїв якості вживаного товару;

оголошення споживачу (фізичній особі) ціни купівлі, визначеної суб’єктом господарювання (довірителем);

пропонування споживачу (фізичній особі) для підписання сформованого суб’єктом господарювання (довірителем) договору купівлі вживаного товару (у разі згоди споживача із запропонованою ціною);

забезпечення отримання вживаного товару від споживача на зберігання для подальшої передачі його суб’єкту господарювання (довірителю) (у разі підписання споживачем (фізичною особою)  договору купівлі вживаного товару.

При цьому умови такого договору не передбачають переходу права власності на товар до Товариства (комерційного агента).

Крім того, згідно з умовами доданого до звернення проєкту агентського договору вартість супутніх послуг, пов’язаних із виконанням такого договору, враховані в агентській винагороді, і окремій платі з боку суб’єкта господарювання (довірителя) не підлягають.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Основні засади господарювання в Україні і господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Правила комерційного посередництва (агентські відносини) у сфері господарювання визначено статтями 295 – 305 ГКУ.

Частиною першою статті 295 ГКУ визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (частина перша статті 297 ГКУ).

Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін (частини перша і друга статті 301 ГКУ).

Умови укладання договорів комісії та їх виконання регулюються главою 69 (статті 1011-1028) Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до статті 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (стаття 1012 ЦКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Пунктом 189.4 статті 189 розділу V ПКУ визначено, що базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому статтею 188 розділу V ПКУ. Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 розділу V ПКУ.

Пунктом 189.3 статті 189 розділу V ПКУ визначено, що у разі, якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.

Для цілей розділу V ПКУ вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Отже, з урахуванням вищезазначеного, податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН безпосередньо особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

У разі, якщо відбувається отримання Товариством (комерційним агентом) вживаних товарів від споживача (фізичної особи) для подальшої їх передачі суб’єкту господарювання (довірителю) і умови вчинення таких правочинів за своєю фактичною сутністю відповідають умовам договору комісії згідно з нормами ЦКУ, то база оподаткування ПДВ при здійсненні таких операцій визначатиметься відповідно до норм пункту 189.3 або пункту 189.4 статті 189 розділу V ПКУ, залежно від фактичних обставин здійснення таких операцій та їх особливостей.

У разі, якщо умови вчинення таких правочинів за своєю фактичною сутністю відповідають умовам комерційного посередництва (агентських відносин) згідно з нормами ГКУ, то при здійсненні Товариством (комерційним агентом) операції з постачання суб’єкту господарювання (довірителю) агентських послуг із вчинення відповідних правочинів Товариство (комерційний агент) зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими статтею 187 розділу V ПКУ. База оподаткування ПДВ такої операції визначатиметься, виходячи із суми агентської винагороди, що отримуватиметься Товариством (комерційним агентом) від суб’єкта господарювання (довірителя) у межах та на умовах агентського договору.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).