Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.12.2021 р. № 4721/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення, Товариство здійснює діяльність у сфері торгівлі, в тому числі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Товариство звертається з проханням надати роз’яснення на наступні питання (в контексті звернення):

1. Чи відповідає вимогам чинного законодавства України описана у звернені модель діяльності Товариства в частині організації роздрібного продажу алкогольних та тютюнових виробів через агентів та кур’єрів роздрібним покупцям (користувачам мобільного додатку), та чи вважається така модель торгівлі роздрібною?

2. Чи можлива реалізація алкогольних  напоїв та тютюнових  виробів кінцевим споживачам на умовах наступної оплати, з проведенням даної операції через  реєстратори розрахункових операцій та наданням покупцеві рахунку на  оплату і розрахункового документу (фіскального чеку), де буде вказана форма оплати «кредит/накладений платіж/відстрочка платежу/тощо»,
з подальшою оплатою товару кінцевим споживачам (фізичною особою)
за допомогою мобільного додатку Агента  та наступним перерахуванням Агентом грошових коштів за вказаний товар на розрахунковий рахунок
Товариства?

3. Чи має право Агент у відповідності до чинного  законодавства України надавати інформаційно-агентські послуги, внаслідок яких (користувачі мобільного додатку) отримують можливість резервувати у Товариства алкогольні напої та тютюнові вироби та замовляти кур’єрську доставку зареєстрованої  продукції через мобільний додаток?

4. Чи потрібно Агенту отримувати ліцензію на торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами для можливості надання інформаційно-агентських послуг Товариству, роздрібним покупцям (користувачам мобільного додатку) та кур’єрам?

 

Відповідно частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня
2019 року № 227, визначено, що ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Функції та правові основи діяльності контролюючих органів у сфері справляння податків і зборів визначені Кодексом.

Пунктом 52.1 статті 52 Кодексу передбачено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Враховуючи викладене, ДПС не уповноважена підтверджувати або спростовувати розуміння СГ податкового та іншого законодавства та/або організовувати його господарську діяльність, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль за дотриманням СГ вимог податкового та іншого законодавства.

 

Щодо питання 1.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР
(далі – Закон № 481).

Згідно з статтею 1 Закон № 481, оптова торгівля - це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання  (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва).

Роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання  (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Статтею 15 Закону № 481 визначено, що оптова торгівля алкогольними напоями здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії на оптову торгівлю. Експорт алкогольних напоїв здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності на підставі ліцензії на виробництво або ліцензії на оптову торгівлю.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Тобто, роздрібний продаж алкогольних напоїв передбачає подальше особисте, не комерційне використання придбаного товару безпосередньо громадянами та іншими кінцевими споживачами.

Оптовий продаж алкогольних напоїв передбачає подальше комерційне використання придбаного товару (реалізацію суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій
(далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання повідомляємо.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами, шляхом організації продажу через агентів та кур’єрів роздрібним покупцям (користувачам мобільного додатку), може здійснюватися при умові дотримання вищезазначених вимог Закону № 481 та Закону № 265.

Роздрібною торгівлею може вважатись продаж товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Щодо питання 2.

Згідно із статтею 2 Закону № 265 місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до статті 1 Закону № 481 місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

За загальними правилами, продавати товар з відстроченням платежу не заборонено. Мається на увазі продаж товару, який буде доставлено кур’єром. Оплату у такому випадку цілком можна здійснити у момент отримання товару. Операція попередньо проводиться через РРО, а покупцю разом з товаром передають чек із зазначеною формою оплати  «кредит/післяплата/відстрочення платежу». Проте це правило не діє у випадку продажу підакцизних товарів, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства, в частині реалізації алкогольних напоїв не за місцем фактичного розташування місця торгівлі.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання повідомляємо.

Доставка алкогольних напоїв та /або тютюнових виробів замовнику, що були замовлені попередньо із відстроченням платежу, разом із роздрукованим РРО в стаціонарному об’єкті розрахунковим документом та зазначенням у ньому форми оплати "кредит / після плата / відстрочення платежу" суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема в частині реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів не за місцем фактичного розташування місця торгівлі.

Щодо питання 3,4.

Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 21 Кодексу посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація, це роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Пунктом 52.1 статті 52 Кодексу, передбачено, зокрема, що звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

дату звернення.

Відповідно до пункту 52.2. статті 52 Кодексу, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Товариство просить надати консультацію щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства Агентом (в контексті звернення). 

Таким чином Товариство задає питання в інтересах суб’єкта господарювання, організаційно розпорядчий статус якої не наведено та яка відповідно не ідентифікована, що не відповідає вимогам пункту 52.2. статті 52 Кодексу.

Тобто, питання, викладені в зверненні, не можуть мати практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства автором, Товариством.

Окрім того, наголошуємо на праві кожного платника податків самостійно звертатися до центральних органів державної влади в Україні, публічність створеної та накопиченої інформації, при здійсненні основної діяльності державними органами

Враховуючи викладене, та у випадку виробничої необхідності, пропонуємо Агенту (в контексті цього звернення) самостійно звернутися до ДПС з метою отримання Індивідуальної податкової консультації.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.