Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.12.2021 р. № 4744/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство поінформувало, щоє платником акцизного податку з реалізації пального та має ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Також повідомлено, що з метою організації власної господарської діяльності Товариство використовує, як власну, так і орендовану техніку, у тому числі сільськогосподарського призначення, а також стаціонарні та пересувні паливозаправники, ємність для зберігання пального, що використовується виключно з метою забезпечення пальним техніки для власних виробничих потреб, без здійснення операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. При цьому складає та реєструє акцизні накладні на реалізацію пального, на власне споживання пального.

 

Товариствозапитує:

1. Чи виникає податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) понад допустимі втрати нафтопродуктів під час їх приймання від постачальника при реєстрації акцизної накладної на списання цього обсягу?
2. З яким кодом операції повинна складатися акцизна накладна на обсяги понад норм втрат?
3. Чи повинно підприємство відображати у декларації акцизного податку нарахування податкових зобов’язань до сплати з обсягу списання нафтопродуктів, понад допустимі норми? Якщо так, то в якому рядку декларації відображати нарахування?

 

Щодо питання 1.

Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку, зокрема є:

особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа - суб'єктгосподарювання, постійнепредставництво, яківвозятьпідакцизнітовари (продукцію) на митнутериторіюУкраїни (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне(п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Датою виникненняподатковогозобов'язаннящодозіпсованого, знищеного, втраченогопідакцизного товару (продукції) є дата складаннявідповідного акта. У цьомупунктівтраченим є товар (продукція), місцезнаходженняякогоплатникподатку не можевстановити (п. 216.2 ст. 216 Кодексу).

При псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених у пункті 216.3 статті 216 Кодексу, базою оподаткування є вартість та обсяги втрачених товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат згідно з пунктом 214.6 статті 214 цього Кодексу ( п. 214.7 ст. 214 Кодексу).

Відповідно до п. 216.3 ст. 216 Кодексуподатковезобов'язаннящодовтраченогопідакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платникподатку документально зафіксувавцівтрати та надавконтролюючим органам необхіднідокази того, щовідповіднийпідакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідокаварії, пожежі, повенічиінших форс-мажорнихобставин і йоговикористання на митнійтериторіїУкраїни є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідоквипаровування в процесівиробництва, обробки, переробки, зберіганнячитранспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Цявимогазастосовується у разівтратипідакцизнихтоварів (продукції) у межах нормативіввтрат, якізатверджуються в порядку, щовизначаєтьсяКабінетомМіністрівУкраїни.

         Норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування  затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 р. № 686.

Об’єктами оподаткування є, зокрема, операції з обсягів та вартості втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат (п.п. 213.1.6 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

В той же час для платників, які згідно з п. 212.1 ст. 212 Кодексу визначено окремий порядок визначення об’єкту оподаткування реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

Платник податку (особа, яка здійснює реалізацію пального) зобов'язаний скласти акцизну накладну, зокрема  на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченогоу межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування (п. 231.1  ст. 231 Кодексу).

Відповідно  до п. 232.1 ст. 232 Кодексу, у системі електронного адміністрування реалізації, зокрема пального в розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів / акцизних складів пересувних та акцизних складів / акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом ведеться окремо облік обсягів пального або спирту етилового, що:

оподатковуються акцизним податком, у тому числі окремо за кожною відмінною ставкою податку;

оподатковуються на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу;

не підлягають оподаткуванню;

звільняються від оподаткування.

Відповідно до п. 231.3 ст. 231 Кодексу акцизна накладна може бути складена за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та окремо за кожним акцизним складом / акцизним складом пересувним особою, яка реалізує пальне, не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг пального, втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат протягом звітного місяця.

Платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяг реалізованого пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, обчислений за формулою, наведеною у п. 232.3 ст. 232 Кодексу, яка враховує показник åВтрат – загальний обсяг пального або спирту етилового втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, що засвідчені відповідним актом втрати, псування чи знищення пального або спирту етилового, зазначений в акцизній накладній / розрахунку коригування, зареєстрованій в Єдиному реєстрі акцизних накладних  (п. 232.3 ст. 232 Кодексу).

Таким чином, у Товариства, як у особи, яка здійснює зберігання пального для потреб власного споживання, платника акцизного податку з реалізації пального і не є виробником,  при втраті пального в межах та понад норми втрат, обсяг якого обліковуються в СЕА РПСЕ, має бути складена акцизна накладна, а об’єкт оподаткування виникає лише у разі  втрат понад обсяги, в розмірах, що  визначені згідно п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.

Щодо питання 2.

Положеннями Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, який затверджено наказом Міністерства фінансів України  від 27.11.2020№ 729  «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (далі – Порядок № 729) передбачено, що акцизні накладні на обсяги пального, втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування (п. 214.7 ст. 214 та п. 216.3 ст. 216 Кодексу) складаються із зазначенням у відповідному рядку цифрового коду операції «2» для акцизної накладної, яка складається в одному примірнику.

Відповідно до п. 19 розділу ІІ Порядку № 729 в акцизних накладних у рядку "Особа - отримувач пального" зазначається "Неплатник", а до рядка "Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта" вноситься умовний код "1000000000", якщо такі акцизні накладні складено на операції з реалізації пального, в яких зазначено код операції для складання в одному примірнику:

"2" - пальне, втрачене у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсоване, знищене, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування (пункт 214.7 статті 214 та пункт 216.3 статті 216 розділу VI Кодексу).

Щодо питання 3.

Відповідно до розділу І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного порядку» із змінами і доповненнями внесеними наказом Міністерства фінансів України від 08.12.2020 № 747 (далі – Порядок № 14), декларацію акцизного податку (далі – Декларація) складають та подають особи, визначені ст. 212 Кодексу як платники акцизного податку. Платники акцизного податку заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у графі «Ознака подання» на останньому аркуші Декларації.

Об’єкти оподаткування акцизним податком та порядок визначення бази оподаткування встановлені ст. 213 та ст. 214 Кодексу, перелік підакцизних товарів (продукції) та розмір ставок акцизного податку встановлено ст. 215  Кодексу.

Відповідно до п. 2 розділу V Порядку № 14 Додаток 1¹ «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу» (далі – Додаток 1¹) до Декларації обов’язково заповнюється всіма платниками (юридичними та фізичними особами) акцизного податку з реалізації пального (в тому числі виробниками) незалежно від того, чи був у звітному періоді об’єкт оподаткування.

Отже, Додаток 1¹ до Декларації заповнюється платником акцизного податку з реалізації пального за всіма видами отриманого та реалізованого  пального навіть за відсутності об’єкта оподаткування у звітному періоді.

При цьому відомості про загальні обсяги пального, втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зазначаються у графах 9 та 10 Додатка 1¹ до Декларації.

Податкові зобов’язання з реалізації пального щодо обсягів втраченого пального, що перевищують встановлені норми втрат зазначаються в розділі «В» Декларації (код операції «В2»).

Слід зазначити, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.