Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.12.2021 р. № 4767/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства            з обмеженою відповідальністю «______» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування операцій з управління багатоквартирним будинком та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Згідно із запитом Товариство здійснює діяльність з комплексного обслуговування об’єктів, яка пов’язана з управлінням багатоквартирним будинком, а отже є учасником у сфері житлово-комунальних відносин та управителем багатоквартирного будинку (далі – управитель), у зв’язку з чим поставлено такі питання:

1. Яким чином з точку зору податкового законодавства повинно бути оформлено доручення співвласників багатоквартирного будинку (далі – співвласники) управителю на накопичення коштів на реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку?

2. Яким вимогам з точку зору податкового законодавства повинен відповідати рахунок, відкритий управителем для накопичення на такому рахунку коштів співвласників на  реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку?

3. Яким чином повинні відображатися у бухгалтерському обліку та податковій звітності кошти, які сплачують співвласники на відкритий управителем рахунок, де проводиться накопичення коштів співвласників на  реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку?

4. Яким чином управитель повинен здійснювати управління коштами на рахунку, де проводиться накопичення коштів співвласників на реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, та яким чином управління коштами на рахунку має відображатися у бухгалтерському обліку та податковій звітності управителя?

5. Як, коли та у кого виникають податкові зобов’язання, пов’язані з:

- надходженням коштів співвласників на рахунок, де проводиться накопичення коштів співвласників на  реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку?

- управлінням коштами співвласників на рахунку, де проводиться накопичення коштів співвласників на  реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку?

- списанням коштів співвласників з рахунку, де проводиться накопичення коштів співвласників на  реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку?

- отриманням суб’єктом господарювання коштів з рахунку, де проводиться накопичення коштів співвласників на  реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку?

6. Між якими суб’єктами цивільно-правових відносин повинна бути укладена угода, за якою суб’єкт господарювання отримує кошти з рахунку, де проводиться накопичення коштів співвласників на реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, на виконання робіт за цільовим призначенням коштів та якими первинними документами повинні бути оформлені такі господарські відносини?

 

Щодо питань 1, 2 та 6

Перш за все зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання оформлення договірних відносин між суб’єктами господарювання з укладенням відповідних договорів та їх виконання не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства, інших нормативно-правових актів.

Водночас повідомляємо таке.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає Закон України від 14 травня 2015 року  № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 417), який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників щодо його утримання та управління.

Порядок управління багатоквартирним будинком встановлено статтею 11 Закону № 417.

Так, управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.

Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189).

Як встановлено ст. 18 Закону № 2189, управитель веде окремий облік доходів і витрат (облікову карту) щодо кожного багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, та забезпечує співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до цієї інформації щодо їхнього будинку в порядку, передбаченому договором.

У разі якщо за дорученням співвласників управитель здійснює накопичення коштів на реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, надає в оренду, встановлює сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку або якщо управитель уклав договори з виконавцями комунальних послуг від імені та за рахунок співвласників (крім випадку укладення колективного договору про надання комунальних послуг), управитель зобов’язаний відкрити для приймання платежів та проведення розрахунків за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, окремий банківський рахунок та забезпечити співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до інформації про рух коштів на відповідному рахунку.

Кошти такого рахунку є власністю співвласників багатоквартирного будинку та використовуються виключно за цільовим призначенням.

Щодо первинних документів, якими повинні бути оформлені господарські відносини з управління багатоквартирним будинком, то для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами).

Щодо питань 3 – 5

Щодо податку на прибуток підприємств

У цивільному законодавстві правові відносини, що виникають за договором управління майном, встановлено главою 70 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Так, відповідно до ст. 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Згідно з частиною третьою ст. 1030 ЦКУ майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя.

Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік.

Відповідно до п. 64.6 ст. 64 Кодексу на обліку у контролюючих органах повинні перебувати, зокрема, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 цього Кодексу), на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені цим Кодексом.

Оскільки положення Кодексу не містять особливостей окремого обліку операцій та подання звітності з метою оподаткування податком на прибуток підприємств за договорами управління майном, у тому числі за договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, то такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Таким чином, питання обліку та використання управителями коштів на окремих банківських рахунках за операціями з управління багатоквартирним будинком стосуються бухгалтерського обліку і тому належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо податку на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, у разі, якщо здійснювані управителем (платником ПДВ) операції підпадають під поняття «постачання товарів» і «постачання послуг», то такі операції є об’єктом оподаткування ПДВ для такого управителя (платника ПДВ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 Кодексу.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7 і 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за  № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, у разі, якщо грошові кошти перераховуються співвласниками багатоквартирного будинку на окремий банківський рахунок управителя виключно з метою накопичення і подальшого перерахування іншим суб’єктам господарювання як оплати за послуги із реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення майна, які фактично будуть постачатися такими суб’єктами господарювання, то податкових наслідків з ПДВ (у тому числі відображення у податковій звітності з ПДВ) в управителя не виникатиме, оскільки такі грошові кошти не є оплатою вартості товарів/послуг, що постачаються безпосередньо управителем.

При цьому, у разі встановлення управителем для співвласників багатоквартирного будинку окремої плати за поставлені безпосередньо ним послуги таким співвласникам багатоквартирного будинку (у тому числі за послуги із організації виконання і замовлення певних видів послуг в інших суб’єктів господарювання та/або послуги із перерахування, отриманих від співвласників багатоквартирного будинку грошових коштів, суб’єктам господарювання, що фактично постачатимуть послуги із реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення майна) в управителя (платника ПДВ) виникає об'єкт оподаткування ПДВ, а саме операція управителя (платника ПДВ) з постачання вказаних послуг співвласникам багатоквартирного будинку.

За такою операцією управитель зобов’язаний буде визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни, а також відобразити обсяг такої операції і суму податкових зобов’язань з ПДВ у податковій декларації з ПДВ за правилами, встановленими Порядком № 21.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).