Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.12.2021 р. № 4779/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо передачі правонаступнику від підприємства, яке реорганізується шляхом приєднання, сум від’ємного значення ПДВ, надміру сплачених сум грошових зобов’язань, а також  суми податку, на яку платник податку – правонаступник може зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні (далі – реєстраційна сума), та, керуючись статтею 52  Податкового кодексу України  (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку є правонаступником підприємства, яке реорганізується шляхом приєднання. При цьому у платника податку, який реорганізується шляхом приєднання, обліковується від’ємне значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступних звітних періодів, реєстраційна сума в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ), а також надміру сплачені суми грошових зобов’язань з ПДВ,  податку на прибуток та частини чистого прибутку, що відраховується до державного бюджету.

Згідно з частиною першою статті 104 Цивiльного кодексу України (далi – ЦКУ) приєднання є одним з видів реорганізації юридичної особи, в результаті якої приєднувана юридична особа припиняється. При цьому майно, права та обов'язки переходять до правонаступника - особи, до якої воно приєднується.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (частина перша статті 106 ЦКУ).

Відповідно до частини п’ятої статті 104 ЦКУ юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Порядок функціонування СЕА ПДВ встановлено статтею 200¹ ПКУ та регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Пунктом 6 розділу I Порядку № 21 передбачено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Щодо питання 1

Відповідно до пункту 198.7 статті 198 ПКУ сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акту відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу. Порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлено статтею 78 ПКУ.

Відповідно до пункту 14 розділу III Порядку № 21 за наявності у платника податку, який реорганізується, суми від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від'ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 додатку 2 до декларації). Така заява подається у складі декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від'ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі декларації за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про перенесення суми від'ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 додатку 2 до декларації). У разі заповнення такої таблиці 3 додатка 2  підлягає заповненню рядок 16.3 декларації. В цьому рядку зазначається підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника.

Щодо питання 2

Формулу, за якою в СЕА ПДВ обчислюється реєстраційна сума, визначено пунктом 200¹.3 статті 200¹ ПКУ та пунктом 9 Порядку № 569, згідно з якими, зокрема, реєстраційна сума платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обчислення реєстраційної суми правонаступника такого реорганізованого платника податку за умови повідомлення таким реорганізованим платником податку контролюючого органу відповідно до підпункту 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 ПКУ та з урахуванням результатів проведеної згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ документальної позапланової перевірки.

За наявності у платника податку, який реорганізується, суми, обчисленої відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ ПКУ (реєстраційної суми), такий платник податку має право подати заяву про використання такої суми під час обрахунку реєстраційної суми правонаступника (таблиця 4 додатку 4 до декларації). Така заява подається у складі декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі декларації за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання реєстраційної суми реорганізованого платника податку під час обрахунку реєстраційної суми такого правонаступника, шляхом заповнення таблиці 5 додатку 4 до декларації.

Щодо питання 3

Пунктом 98.8 статті 98 ПКУ встановлено, що у разі якщо платник податків, що реорганізується, має суми надміру сплачених грошових зобов'язань, такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених грошових зобов'язань або податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам грошового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків.

У разі якщо сума надміру сплачених грошових зобов'язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом, а у разі отримання цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію сума перевищення перераховується в розпорядження платника податків - орендаря чи концесіонера згідно з передаточним балансом або актом (пункт 98.9 статті 98 ПКУ).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.