Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.12.2021 р. № 4793/ІПК/10-36-07-07-20

Головне управління ДПС у Київській області розглянуло звернення від  _______ про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє

Як зазначено у зверненні, постачання товарів Представництву здійснюється постачальником палива цілодобово на АЗС при умові пред’явлення паливної картки покупцем (працівником Представництва) із введенням PIN-коду паливної картки та її авторизації для заправки його транспортних засобів. За результатами транзакцій, що були здійснені протягом звітного періоду, постачальником складається та надається Представництву зведена видаткова накладна та зведений акт приймання-передачі. 

У зв’язку з чим, у Представництва виникли питання:

1. Чи відбувається розрахункова операція в розумінні положень ст.2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)  в момент користування працівниками Представництва паливними картами на АЗС при отриманні палива?

2. Чи повинні зберігатися чеки РРО, чеки РОS-терміналу, які видаються в момент передачі палива на АЗС за умови, що оприбуткування палива Представництвом на свій баланс здійснюється на підставі зведеної видаткової накладної на постачання палива та акта приймання-передачі палива разом із оборотами по паливним карткам?

  Щодо питань 1,2.

Правові засади застосування РРО/програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом № 265, дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання,  які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Розрахунковою операцією  у розумінні Закону № 265 є - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/програмні РРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

З урахуванням вищевикладеного та наведеного прикладу повідомляємо, що у  разі використання працівниками Представництва паливних карт або смарт-карт на АЗС при отриманні палива обов’язок щодо застосування РРО виникає у продавця палива, який зобов’язаний видати отримувачу пального розрахунковий документ встановленої форми та змісту, та немає ознак розрахункових операцій у розумінні Закону № 265 для Представництва.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовано Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) (далі – Закон № 996).

    Відповідно до ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

    Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Одним з таких первинних документів, може бути видаткова накладна, за умови відповідності її реквізитів вимогам ст. 9 Закону № 996.

У свою чергу, при отриманні попередньо оплаченого пального на АЗС, за паливними картами або смарт-картами, продавець зобов’язаний видати отримувачу пального розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

Така вимога передбачена п. 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Паливні карти або смарт-карти видані продавцем пального покупцю не є платіжними засобами, вони є лише технічними засобами для отримання пального на АЗС продавця.

При відпуску пального через АЗС розрахунковим документом буде фіскальний касовий чек реєстратора розрахункових операцій, форма та зміст якого визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.

Таким чином, фіскальний касовий чек для підприємства, яке придбало пальне у безготівковій формі та отримувало його на АЗС продавця за паливними картами або смарт-картами буде підтвердженням фактичного отримання пального.

Одночасно, орган ДПС рекомендує зберігати фіскальні касові чеки видані продавцями пального на АЗС протягом строку, визначеного п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України для підтвердження реальності господарських операцій.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.