Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.12.2021 р. № 4794/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
фізичної особи – підприємця Мельничук Тетяни (далі – Підприємець)
від 11.11.2021 № 11/11/21-01 про надання індивідуальної податкової консультації, що надійшло з Головного управління ДПС у Миколаївській області листом від 26.11.2021 № 6461/8/ІПК/14-29-07-07-05
(вх. ДПС № 5461/ІПК/7 від 26.11.2021), та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Підприємець перебуває на загальній системі оподаткування та здійснює діяльність у сфері торгівлі.

Відповідно до звернення, Підприємець просить надати роз’яснення на наступні питання (в контексті звернення):

1. Чи є обов’язковою, з 01 жовтня 2021 року, при продажу алкогольних напоїв на розлив, наявність у фіскальному чеку такого заповненого реквізиту
як – цифрове значення штрихованого коду марки акцизного податку?

2. Чи буде вважатись з 01 жовтня 2021 року порушенням факт відсутності у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, за умови що такі алкогольні напої (строк придатності яких на дату продажу не минув) марковані марками акцизного податку старого зразка?

3. Чи необхідно, при подальшому продажу на розлив, вносити марку до фіскального чеку після відкупорювання пляшки?

4. Чи не являтиметься подія зберігання пляшки без акцизної марки при продажу алкогольних напоїв на розлив в кафе порушенням або винятком?

Щодо питання 1.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та/або програмних РРО (далі - ПРРО) чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 1 розділу I Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Наказ № 13), визначено, що форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов’язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, мають відповідати його вимогам.

Відповідно до частини другої статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Частиною сьомою статті 15 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

Відповідно до пункту 4 наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів» (далі – Наказ № 329) визначено, що цей наказ набирає чинності з 01 липня 2021 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Вимоги Наказу № 329 стосуються наявності у фіскальному касовому чеку виключно відомостей із штрих коду марки акцизного податку на алкогольні напої, як нового реквізиту, та визначають форму і зміст розрахункових документів РРО та/або ПРРО з 01.10.2021 року.

Тобто, на сьогодні положення Наказу № 329 набрало чинності (є діючими).

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання повідомляємо.

Обов’язок зазначати у фіскальному касовому чеку цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої визначено Наказом № 13, в редакції Наказу № 329, та розповсюджується на суб’єктів господарювання всіх організаційно-правових форм без виключення, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку.

Щодо питання 2.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»
(далі – Закон № 481).

Статтею 15-3 Закону № 481 визначено, зокрема, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 11 Закону № 481 у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації, в межах терміну придатності для споживання.

При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну, до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації, в межах терміну придатності для споживання (абзац 6 частини 4 статті 11
Закону № 481).

Враховуючи зазначене, алкогольні напої, що марковані марками попереднього зразка (без наявності штрихового коду) реалізуються без відображення штрихового коду, в межах придатності такого напою до споживання.

Пунктом 3 розділу ІІ Наказу № 13 передбачено, що рядки чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.

Законом України від 16 липня 1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що одним з обов’язкових реквізитів первинних документів є зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції. Для товарів це буде їх найменування, кількість та їх одиниця виміру.

Пунктом 11 статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети, тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО та/або ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Таким чином, продаж, з 01.10.2021 року, алкогольних напоїв (строк придатності яких не минув) маркованих марками старого зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та/або ПРРО відомостей із штрих – коду марки акцизного податку (серії та номеру), як і продаж алкогольних коктейлів з їх використанням у такий же спосіб, не буде вважатись порушенням чинного законодавства.

Щодо питання 3.

При програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів, слід забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при її відкупорюванні, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив.

Щодо питання 4.

Статтею 226 Кодексу передбачено:

у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару (пункт 226.1 статті 226 Кодексу);

наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 Кодексу).

виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пункт 226.3 статті 226 Кодексу).

маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється (пункт 226.6 статті 226 Кодексу).

Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (далі – Положення) визначено, зокрема, що вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Кодексу, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження, зокрема, пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 Положення.

Алкогольні напої марковані марками акцизного податку старого зразка, в межах терміну придатності таких напоїв для споживання, не будуть вважатись такими, що немарковані відповідно до вимог Положення, за умови забезпечення їх цілісності та наявності на тарі у яку такі алкогольні напої були розлиті їх виробником.

Враховуючи викладене повідомляємо, що реалізація, зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, або з пошкодженнями, які унеможливлюють встановлення реквізитів марок акцизного податку, передбачених абзацом сьомим пункту 5 Положення, є порушенням вимог діючого Законодавства.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.