Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.12.2021 р. № 4678/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс)розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Товариство у зверненні повідомило, щомає намір зареєструвати відокремлений підрозділ в іноземній державі та призначити керівником цього підрозділу директора товариства. Крім того, в зазначеному підрозділі будутьпрацювати наймані працівники фізичні особи – нерезиденти.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питаньоподаткування доходів, отриманих директором – резидентомі працівниками – нерезидентами, та відображення в податковомурозрахункусум доходу, нарахованого (сплаченого) на користьплатниківподатків – фізичнихосіб, і сумутриманого з них податку, а такожсумнарахованогоєдиноговнеску (далі –податковий розрахунок), а також з питання чи існують обмеження щодо ліміту перерахування суми грошових коштів за кордон.

Згідно із частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відносини, щовиникають у сферісправлянняподатків і зборів, регулюютьсяКодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, щоконтролюючіорганиздійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотоюнарахування та сплатиподатків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а такожнадаютьіндивідуальніподатковіконсультації з питаньподаткового та іншогозаконодавства, контроль за додержаннямякогопокладено на контролюючіоргани.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є, зокрема, фізична особа – резидент/нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно зі ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента/нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.

Відповідно до п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джереломїхпоходження в Україні, щонараховуються (виплачуються, надаються) на користьнерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначенимидлярезидентів (з урахуваннямособливостей, визначенихдеякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).

Статтею 165 Кодексу встановленовиключнийперелікдоходів, які не включаються до розрахункузагальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу платникаподатку.

При цьому звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою) (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначеноперелікдоходів, щовключаються до загальногомісячного (річного) оподатковуваногодоходу платникаподатку, зокрема:

доходи у виглядізаробітної плати, нараховані (виплачені) платникуподаткувідповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

сумивинагород та іншихвиплат, нарахованих (виплачених) платникуподаткувідповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідноіз п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. базиоподаткуваннящододоходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крімвипадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 ¹  підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, поняттяякого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, щонараховує (виплачує,надає) оподатковуванийдохід на користьплатникаподатку, зобов’язанийутримуватиподаток на доходи фізичнихосіб та військовийзбірізсуми такого доходу за йогорахуноквикористовуючи ставку податку на доходи фізичнихосіб, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військовогозбору, визначену в п.п. 1.3 п. 16 ¹підрозділу 10 розділу XX «Перехідніположення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, дохід, який виплачується юридичною особою – роботодавцем керівнику відокремленого підрозділу в іноземній державі та працівникам – фізичним особам – нерезидентам включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансівУкраїни від 15.12.2020 № 773) (далі – Порядок).

Пунктом 2 розділу I Порядку встановлено, що податковий розрахунок - документ, який свідчить, зокрема, про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб,і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Відображення показників у податковому розрахунку здійснюється на підставі відповідних первинних документів та бухгалтерського обліку підприємства за звітний податковий період.

Тобто, Порядок передбачає відображення у податковому розрахунку всіх доходів, нарахованих на користь фізичної особи, незалежно від способу та порядку їх оподаткування.

Згідно з п. 4 розділу IV до Порядку у розділу I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору" додатку 4ДФ до Розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, відображаютьсяу графі 2 "Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта 2" відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в 4ДФ.

Відповідно до п. 70.12 ст. 70 Кодексу реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов'язані подавати інформацію про РНОКПП юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи (п.п. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 Кодексу).

Отже, фізична особа зобов'язана подавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їм доходи.

Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 Кодексу, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 Кодексу).

З огляду на вище викладене, податковий агент зобов'язаний відображати нараховані (виплачені) доходи, у тому числі, що нараховуються фізичним особам - нерезидентам, в додатку 4ДФ до Розрахункуз урахуванням та дотриманням норм законодавства.

Слід зауважити, що пунктами 4 та 8 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» передбачено, що до функцій Національного банку України належать, зокрема, встановлення для банків правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі.

Отже, питання обмеження щодо ліміту перерахування сум грошових коштів за кордон належить до компетенції Національного банку України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.