Державна податкова служба України розглянула звернення
(далі – ТОВ) щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми витрат на утримання об’єкта невиробничих основних засобів, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, ТОВ є власником будівель та споруд, які разом утворюють майновий комплекс база відпочинку «». Будівлі та споруди мають статус невиробничих основних засобів (не призначені для використання у господарській діяльності платника податку).
ТОВ несе витрати спрямовані на утримання в належному стані комплексу будівель/споруд (невиробничих основних засобів), які не відносяться до переліку витрат, зазначених у п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу що підлягають коригуванню, а саме:
витрати на постачання, розподіл активної та реактивної електричної енергії;
ПДВ самостійно нарахований ТОВ згідно п.п. «г» п.п. 198.5 ст. 198 Кодексу по операціях, на утримання невиробничих основних засобів (на комунальні платежі);
орендну плату за землю під невиробничими основними засобами;
податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, нарахований на невиробничі основні засоби;
заробітну плату та відповідні податки на/з неї працівників обслуговуючого персоналу.
ТОВ відноситься до малих підприємств та складає фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
У платника виникло питання:
чи коригується відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу та
п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на утримання об’єкта невиробничих основних засобів, а саме: плату за постачання та розподіл активної та реактивної електричної енергії; ПДВ самостійно нарахований ТОВ згідно п.п. «г» п.п. 198.5 ст. 198 Кодексу на комунальні платежі; орендну плату за землю; податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки; заробітну плату та відповідні податки на/з неї працівників обслуговуючого персоналу?
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.
Згідно п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
При цьому, відповідно до п.п. 138.3.2 п.138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема, витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Положенням Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суми витрат на утримання невиробничих основних засобів.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, питання формування витрат на утримання невиробничих основних засобів (плати за постачання та розподіл активної та реактивної електричної енергії; суму ПДВ, самостійно нарахованого згідно п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 Кодексу на комунальні платежі; орендної плати за землю; податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки; заробітної плати та відповідних податків на/з неї працівників обслуговуючого персоналу) у бухгалтерському обліку належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |