X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.12.2021 р. № 4732/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми отриманих послуг від неприбуткової організації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, заявник уклав договір про надання посередницьких послуг, в якому виступає комісіонером.

За умовами договору комісіонер здійснює придбання послуг у неприбуткових організацій на користь комітента.

У заявника виникло питання: чи повинно підприємство-комісіонер при придбанні послуг від неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій, застосовувати норми п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу і збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму 30 відсотків вартості послуг, якщо вартість придбаних послуг не включається до витрат підприємства?

Відносини, що виникають за договором комісії, регулюються положеннями статей 1011 - 1028 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Так, відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦКУ).

Відповідно до ст. 1014 ЦКУ комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були
визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦКУ).

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ст. 1022 ЦКУ).

Відповідно до частини першої ст. 1013 ЦКУ комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали(частина перша ст. 1024 ЦКУ).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені положеннями Кодексу.

Кодексом не передбачено коригування фінансового результату комісіонера по операціях за договором комісії, коли комісіонер і комітент – резиденти України.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

При цьому коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексуна суму 30 відсотків вартості, придбаних послуг на користь комітента від неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій, комісіонером не здійснюється, у разі якщо витрати на придбання таких послуг не відображаються у складі витрат такого комісіонера.

Уразі якщо такі послуги придбаються на користь комітента та витрати на придбання таких послуг відображаються у складі його витрат, то комітент збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму 30 відсотків вартості, придбаних послуг у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій, відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Одночасно слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно кваліфікації та порядку оподаткування платежів, здійснених платником податку на користь неприбуткової організації за договорами про надання послуг, має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій.

Згідно з п.52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.