Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.12.2021 р. № 4801/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Підприємства про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства щодо оподаткування акцизним податком і повідомляє таке.

Підприємство у зверненні зазначає, що має намір придбати мазут топковий М-100 за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 64 00 з метою його використання для потреб власного споживання, а саме в якості палива для котелень підприємства.

В найменуванні акцизних товарів, які  класифікуються за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 64 00 слово мазут відсутнє, а зазначено «Тільки паливо пічне побутове», які відрізняються фізико-хімічними властивостями і нормуються різними документами з якості товарів.

Підприємство запитує:

1. Чи є мазут, який має намір придбавати Підприємство, акцизним товаром в розумінні п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, якщо він класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 64 00?
2. Відповідно до вище зазначеного, чи  повинні бути віднесені мазутосховища на котельнях підрозділів Підприємства в категорію акцизних складів, якщо в них буде зберігатись мазут, класифікований за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 64 00?
3. Чи потрібно Підприємству отримувати ліцензію на право зберігання пального (мазуту)?

 

Щодо питання 1.

Підпунктом 14.1.145 пунктом 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що підакцизні товари (продукція) це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з п.п. 14.1.141 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Ставки акцизного податку, за якими обчислюється акцизний податок при справлянні податку з цих товарів та перелік підакцизних товарів, що відповідають певним кодам товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД та їх описам згідно з УКТ ЗЕД, які є пальним, встановлені п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу,зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 64 00опис товару згідно з УКТ ЗЕД:

«Тільки паливо пічне побутове»,

«Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350°С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %.».

Технічний регламент щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив затверджено Постановою Кабінету Міністрів України  від 1 серпня 2013 р. № 927 (далі – Технічний регламент).

Відповідно п.15 Технічного регламенту, котельні палива (мазути) повинні відповідати вимогам, наведеним у додатку 5 до Технічного регламенту.

Котельне паливо рідке (паливо пічне побутове рідке) повинне відповідати вимогам, наведеним у додатку 5 до Технічного регламенту (п. 16 Технічного регламенту).

Назва показника	Одиниця виміру	Значення норм для видів котельних палив
		пічне побутове рідке	мазут
Масова частка сірки	відсотків	не більше 0,1	не більше 1
Температура спалаху:	градусів Цельсія
у відкритому тиглі			не нижче 90
у закритому тиглі		не нижче 45

Зауважимо, що в Україні на паливо пічне побутове діє ГСТУ 320.00149943.010-98, згідно з яким паливо пічне побутове призначено для комунально-побутових потреб, для підприємств сільського господарства, для постачання населенню. Цей вид палива може містити до 80 % середньодистильованих фракцій та лише 20 % важких залишків переробки нафтової сировини.

На мазут поширюється дія ДСТУ 4058-2001, відповідно до якого паливні мазути марок 40 та 100 виготовляються із важких залишків переробки нафти (фракція, що википає вище 360 °С). Для зниження температури застигання мазутів до них додають 8 — 20 % середньодистильованих фракцій.

Для класифікації товарів в Україні використовують УКТ ЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, встановленого Законом України від 04.06.2020 № 674-VII «Про Митний тариф України».

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій і тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації, а саме: складу товару, способу його виготовлення, призначення, маркування, пакування тощо.

У товарній позиції 2710 наявне товарне групування з найменуванням «паливо рідке (мазут)», що включає декілька товарних підкатегорій (коди товарів згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 51 00, 2710 19 55 00, 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00). Товари, які класифікуються за зазначеними кодами, є важкими дистилятами.

Термін «важкі дистиляти», визначений у додатковій примітці 2 (d) до товарної групи 27, означає нафтові фракції та інші нафтопродукти, менш як 65 об. % яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 250 °С за методом ISО 3405 (еквівалентним методу АSТМ D 86), або фракції, відсоток перегонки яких при температурі 250 °С не може бути визначений за цим методом.

У межах товарної позиції 2710 важкі дистиляти поділяються на газойлі, паливо рідке (мазут) та мастильні матеріали, інші масла та дистиляти.

Терміни «газойлі» та «паливо рідке» визначено в додаткових примітках 2 (е) та 2 (f) до товарної групи 27:

газойлі (товарні категорії 2710 19 31 — 2710 19 48) — це важкі дистиляти, зазначені в пункті (d), 85 об. % яких (включаючи втрати) або більше переганяється при температурі 350 °С (за методом ISО 3405, еквівалентним методу АSТМ D 86);

паливо рідке (товарні категорії 2710 19 51 — 2710 19 68 та 2710 20 31 —  2710 20 39) — це важкі дистиляти, зазначені в пункті (d), крім газойлів, зазначених у пункті (е), які за відповідними значеннями колориметричної характеристики К мають відповідні показники в’язкості В.

Таким чином, продукт «Мазут топковий марки М-100» класифікується у товарній позиції 2710 як «паливо рідке (мазут)» за умови, що цей продукт за фракційним складом є важким дистилятом і не відноситься до газойлів. Також визначальним для класифікації в УКТ ЗЕД такого продукту є інформація щодо вмісту у продукті сірки (масова частка), показники колориметричної характеристики, кінематичної в’язкості при температурі 50 °С. Такі характеристики визначаються лише шляхом лабораторних досліджень.

Термін «пічне паливо побутове» в УКТ ЗЕД, зокрема у товарній позиції 2710, не визначено. Товар з такою комерційною назвою у разі відповідності його хімічного складу примітці 2 до товарної групи 27 класифікується у товарній позиції 2710 залежно від його фракційного складу, вмісту сірки та інших показників, необхідність яких передбачена додатковою приміткою 2 (f) до товарної групи 27.

Відповідно до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджених наказом Державної митної служби від 14.07.2020  № 256 (далі – Пояснення № 256),  кодом 2710 19 64 00  класифікується важкий дистилят, паливо рідке (мазут), що використовується для інших цілей, із вмістом сiрки більш як 0,1 мас. %, але не більш як 1 мас. %.

Відповідно до п.п. 39 п. 4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) відповідно до покладених на неї завдань здійснює Держмитслужба.

Експертні дослідження з метою встановлення кодів УКТ ЗЕД товарів здійснює Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України.

У митних органах створені відповідні підрозділи для вирішення особливо складних та спірних випадків класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, визначити, чи є пальне підакцизним, можливо лише на підставі інформації про призначення товару, його фракційний склад та фізико-хімічні показники. Зазначена інформація має бути підтверджена відповідними документами (сертифікатами відповідності, паспортами якості, висновками компетентної експертної установи тощо, в яких зазначаються дані на відповідність державним стандартам).

У випадку, якщо Товариство здійснюватиме зберігання товарів (продукції), коди УКТ ЗЕД яких зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (зокрема, але не виключно, товари (продукція), які класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 64 00 та відповідає вимогам наведеним у додатку 5  до Технічного регламенту, і відповідає опису: «Тільки паливо пічне побутове» або «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350°С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %.», що підтверджено відповідними документами, такі товари (продукція) є підакцизним пальним в розумінні п.п.  14.1.141 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

 

Щодо питань 2 та 3.

Відповідно до п.п.  14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад – це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

паливний бак як ємність для зберіганняпальногобезпосередньо в транспортному засобіаботехнічномуобладнанні, пристрої.

Розпорядником акцизного складу пального є суб'єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, у разі, коли Товариство здійснює виключно операції із зберігання товару (продукції), які не є підакцизним пальним у розумінні п.п.  14.1.141 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що підтверджено відповідними документами, обов’язок реєструвати акцизні склади у Товариства не виникає.

У випадку, якщо приміщення або територія на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального перевищує 200 кубічних метрів, а Товариство –  власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів, у Товариства виникає обов’язок реєструвати акцизні склади.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Закон України від 19 грудня                   1995 року  № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481)

Законом № 481, визначено, що ліцензуванню підлягають види діяльності, з пальним,визначення якого, наведенеу п.п. 14.1.141¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу .

Відповідно до статті 1 Закону № 481, ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Місце оптової торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Місце роздрібної торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Місце зберігання пального – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Згідно з частиною дев’ятнадцятою ст.15 Закону № 481, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Інших виключень щодо не отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону не містять.

Статтею 15 Закону№ 481 встановлено, що суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно.

Враховуючи зазначене, у разі здійснення Товариством, операцій зі зберігання підакцизного товару, який класифікується за кодом 2710 19 6400 згідно з УКТ ЗЕД і за описом товару (продукції) є«Тільки паливо пічне побутове» або «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350°С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %.», що підтверджено відповідними документами, Товариствунеобхідно отримати ліцензію на здійснення діяльності зі зберігання пального відповідно до вимог Закону№ 481.

Пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.