Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.12.2021 р. № 4804/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула  звернення  Товариства про надання індивідуальної податкової консультації і повідомляє наступне.

Товариство повідомило, що здійснює закупівлю газу скрапленого, який в подальшому переробляється (без переходу права власності на нього) як одна із складових частин давальницької сировини (енергоносії, що використовуються як пальне в робі печі) підприємству - контрагенту для виготовлення не підакцизного товару.

Обсяг переданого газу протягом календарного року перевищує 1000 кубічних метрів.

Місцем безпосередньої доставки газу скрапленого та перехід права власності на газ до Товариства є адресавиробничих площ виконавця робіт з переробки давальницької сировини (поставка газу здійснюється транспортом постачальника на умовах DDР Інкотермс 2010).

Тобто, Товариство самостійно не здійснює транспортування газу,  не має транспортних засобів для транспортування пального, не має власних або орендованих приміщень, територій,  не здійснюється перероблення/зберігання пального.

Крім того, Товариство зазначає, що підприємство-контрагент, якому надається газ скраплений в подальшу переробку, як складову частину давальницької сировини для виготовлення не підакцизного товару, «з колес» приймає газ у виробничу систему випалювальної печі, через відповідне обладнання/устаткування.

Товариство запитує:

1. Чи потрібно Товариству реєструватися платником акцизного податку?
2. Чи вважається Товариство розпорядником акцизного складу/акцизного  складу пересувного та чи потрібно Товариству реєструвати акцизний склад/акцизний  склад пересувний?
3. Чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на зберігання пального?

 

Щодо питання 1.

Згідно з п.п. 14.1.141 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Кодексу підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу встановлено перелік підакцизних товарів, що відповідають певним кодам товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД та їх описам згідно з УКТ ЗЕД, які є пальним.

Відповідно до підпункту212.2.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу встановлено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію, зокрема пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реалізація, зокрема пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки                 (підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Враховуючи те, що Товариство самостійно не здійснює будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального (скрапленого газу), не є розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного, оскільки не має власних або орендованих приміщень, територій, не має транспортних засобів, на якому переміщується або зберігається пальне, тобто Товариство не здійснює реалізацію пального у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу,  у Товариства не виникає обов’язку реєструватися платником акцизного податку.

Щодо питання 2.

Відповідно до абзацу першого підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (пп. "б" пп. 14.1.6  п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Не є акцизним складом:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

 паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару;

Акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України (пп. 14.1.6 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки; паливний бак транспортного засобу (пп.14.1.6 ¹п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п.14.1.224п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Розпорядник  акцизного  складу  пересувного – суб'єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне, ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу (пп.14.1.224 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, приміщення або територія на митній території України вважається акцизним складом за наявності умов, визначених у підпункті 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Враховуючи зазначене та той факт, що Товариство у зверненні зазначило, що придбане пальне приймається у виробничу систему випалювальної печі та використовується в процесі виробництва, місце зберігання пального не підпадає під визначення акцизного складу/акцизного складу пересувного, а підприємство-контрагент не є розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного в розумінніпп.14.1.224пп.14.1.224 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

До питання 3.

Відповідно до абзац двадцять першого статті 1  Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі — Закон № 481), місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик (абзац п’ятдесят п’ятий частини першої статті 1 Закону № 481).

Зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії (ст. 15  Закону № 481).

Отже, у разі, якщо резервуар, в який відвантажується пальне, є частиною технічного обладнання, пристрою, у розумінні Закону № 481 він не є місце зберігання пального.

Враховуючи зазначене, якщо суб’єкт господарювання у своїй діяльності не здійснює зберігання пального та не має місць зберігання пального, то у розумінні статті 1 Закону № 481 у Товариства відсутній обов’язок отримувати ліцензію на зберігання пального.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.