Державна податкова служба України розглянула звернення щодо передачі правонаступнику від підприємства, яке реорганізується шляхом виділу з нього нової юридичної особи, суми від’ємного значення ПДВ та суми податку, на яку платник податку – правонаступник може зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні (далі – реєстраційна сума) у відповідних частках, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, у платника податку, який реорганізується шляхом виділу з нього нової юридичної особи, обліковується від’ємне значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступних звітних періодів, а також реєстраційна сума в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ.
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.
Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Згідно з частиною першою статті 109 Цивiльного кодексу України (далi – ЦКУ) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з пунктом 16.1 статті 16 ПКУ платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
Підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Відповідно до пункту 198.7 статті 198 ПКУ сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом поділу, виділення, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства. Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлено статтею 78 ПКУ.
Порядок функціонування СЕА ПДВ встановлено статтею 2001 ПКУ та регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).
Формулу, за якою в СЕА ПДВ обчислюється реєстраційна сума, визначено пунктом 2001.3 статті 2001 ПКУ та пунктом 9 Порядку № 569, згідно з якими, зокрема, реєстраційна сума платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку реєстраційної суми правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом (за умови повідомлення таким реорганізованим платником податку контролюючого органу відповідно до підпункту 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 ПКУ та з урахуванням результатів проведеної згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ документальної позапланової перевірки).
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за « 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Пунктом 6 розділу I Порядку № 21 передбачено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Відповідно до пункту 14 розділу III Порядку № 21 за наявності у платника податку, який реорганізується, суми від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від'ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація)). У разі реорганізації щляхом виділу така заява подається у складі декларації за (звітний) період, у якому була здійснена державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.
У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від'ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі декларації за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про перенесення суми від'ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 додатка 2 до декларації).
За наявності у платника податку, який реорганізується, суми, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ (реєстраційної суми), такий платник податку має право подати заяву про використання такої суми під час обрахунку реєстраційної суми правонаступника (таблиця 4 додатка 4 до декларації). У разі реорганізації щляхом виділу така заява подається у складі декларації за (звітний) період, у якому була здійснена державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.
У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки реєстраційної суми, правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі декларації за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання реєстраційної суми реорганізованого платника податку (таблиця 5 додатка 4 до декларації) під час обрахунку реєстраційної суми правонаступника.
Таким чином, з метою застосування пункту 198.7 статті 198 ПКУ платник податків, що реорганізується шляхом виділу з нього нової юридичної особи , за наявності суми від'ємного значення з ПДВ подає у складі декларації за звітний (податковий) період, у якому була здійснена державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи – правонаступника, відповідну заяву шляхом заповнення таблиці 2 додатка 2 до декларації із зазначенням платника податку - правонаступника.
Заявлена сума має бути підтверджена контролюючим органом за результатами документальної перевірки, після чого правонаступник отримує право заявити підтверджену суму від'ємного значення для включення її до складу власного податкового кредиту та заповнити таблицю 3 додатка 2 до декларації.
З метою використання реєстраційної суми платника податку, який реорганізується, під час обрахунку реєстраційної суми правонаступника, такий платник податку, що реорганізується, у складі декларації за звітний (податковий) період, у якому була здійснена державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи – правонаступника, має подати відповідну заяву шляхом заповнення таблиці 4 додатка 4 до декларації.
У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі декларації за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання реєстраційної суми реорганізованого платника податку під час обрахунку реєстраційної суми такого правонаступника, шляхом заповнення таблиці 5 додатка 4 до декларації.
Перевірка (підтвердження) контролюючим органом суми від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та реєстраційної суми платника, що реорганізується шляхом виділу з нього нової юридичної особи, здійснюється в межах проведення документальної позапланової перевірки, передбаченої статтею 78 ПКУ.
Слід зазначити, що будь-який платник податку (у тому числі особа, утворена у результаті виділу з підприємства, що реорганізується) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 ПКУ.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |