Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.12.2021 р. № 4874/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
фізичної особи – підприємця Чугуряна Едуарда (далі – Підприємець)
від 01.11.2021 № 01/11 про надання індивідуальної податкової консультації, що надійшло з Головного управління ДПС у Кіровоградській області листом
від 29.11.2021 № 6758/ІПК/11-28-12-01-13 (вх. ДПС № 5497/ІПК/7
від 30.11.2021), та в порядку статті 52 Податкового кодексу України
(далі – Кодекс) повідомляє.

Підприємець перебуває на загальній системі оподаткування та здійснює діяльність у сфері торгівлі.

Відповідно до звернення, Підприємець просить надати роз’яснення на наступні питання (в контексті звернення):

1. Чи має право Підприємець використовувати реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) (модель 465 DATECS MP-01, заводський номер АТ400100809, версія програмного забезпечення 1050 МР 1.01, виробник ДП «КОМПАНІЯ «ATLAS»» (далі – DATECS MP-01)) у своїй господарській діяльності (після 01.10.2021), якщо такий РРО попередньо введений в експлуатацію при здійсненні діяльності іншим суб’єктом господарювання 14.05.2019, а Підприємцю було здійснено вторинну реєстрацію РРО 01.06.2021, так якщо фіскальний чек не містить нових реквізитів: найменування СГ, даних про заокруглення, штрих (QR) код?

2. Чи потрібно в обов’язковому порядку доопрацьовувати програмне забезпечення РРО DATECS MP-01? Чи повинен виробник (постачальник) надавати підтверджуючий документ (довідку) щодо доопрацювання РРО? Якщо доопрацювати РРО неможливо, чи можна його надалі експлуатувати Підприємцю?

3. Чи необхідно після доопрацювання РРО, здійснити його перереєстрацію в контролюючому органі? Чи можна суб’єкту господарювання працювати під час перереєстрації РРО?

4. Які штрафні санкції будуть застосовані до суб’єкта господарювання вразі не доопрацювання РРО? Чи будуть застосовані штрафні санкції щодо не доопрацювання РРО, якщо РРО введено в експлуатацію та зареєстровано до набрання чинності наказів Міністерства фінансів України від 18.06.2020
№ 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України
від 21 січня 2016 № 13» (далі – Наказ № 306) та від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів» (далі – Наказ № 329)?

Щодо питання 1 та 2

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Статтею 7 Закону № 265 визначено, що Порядок реєстрації, опломбування та застосування РРО, реєстрації і ведення реєстру програмних РРО, а також застосування програмних РРО, у тому числі на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) та операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Процедура реєстрації РРО в контролюючих органах регулюються Порядком реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок № 547).

У відповідності до статті 13 Закону № 265, Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО та дотримання вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними РРО для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок перевірки РРО на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними РРО для різних сфер застосування, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України № 199
від 18.02.2002 (далі – Постанова № 199).

Пунктом 3 Розділу І Загальних положень, терміни «засіб контролю», «зміна», «оперативна пам’ять реєстратора розрахункових операцій», «персоналізація РРО», «строк первинної реєстрації моделі РРО», «строк служби», «фіскалізація», «фіскальна пам’ять», «фіскальний блок», «X-звіт»
«Z-звіт» вживаються у значеннях, визначених у Вимогах щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування, затверджених Постановою № 199.

Дата реєстрації РРО вважається датою початку його обліку тільки у випадку первинної реєстрації. Відповідно до даних ІТС ДПС України первинна реєстрація РРО моделі DATECS MP-01, заводський номер АТ400100809, була вперше здійснена іншим суб’єктом господарювання, 15.05.2019 року, із одночасним введення його в експлуатацію та постановку на облік у контролюючому органі, тією ж датою. Одночасне введення в експлуатацію, реєстрація та облік РРО можливе при його первинній реєстрації.

У випадку скасування реєстрації РРО він знімається з обліку в контролюючому органі, при цьому, дата введення в експлуатацію РРО залишається незміною, а такий РРО, отримує статус бувшого в експлуатації та може використовуватись наступним користувачем із урахуванням дати введення в експлуатацію першим користувачем, за умови обмеження загального строку експлуатації терміном у 7 років.

РРО, реєстрація якого скасована, не перебуває на обліку в контролюючому органі протягом періоду до наступної реєстрації.

На всі реєстратори та їх версії програмного забезпечення, що включені до Державного реєстру РРО, поширюються вимоги Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Наказ № 13) в редакції, що передує постановці на облік в контролюючому органі конкретного екземпляра РРО.

Відповідно даних ІТС ДПС, Вами 01.06.2021 здійснено повторну реєстрацію та постановку на облік РРО моделі DATECS MP-01 із заводським номером АТ400100809, тобто після набрання чинності нормами Наказу № 13 в редакції Наказу № 306.

Таким чином, на момент повторної реєстрації зазначеного РРО він вже мав виконувати вимоги щодо створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб’єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду (передбаченні
Наказом № 306), та відповідно, бути доопрацьований його виробником (постачальником) перед повторною персоніфікацією в системі зберігання і збору даних РРО.

Щодо питання 3, 4:

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Форму і зміст розрахункових документів РРО, визначено Наказом № 13.

Стаття 12 Закону № 265 зобов’язує виробників (постачальників), за наявності технічної можливості, доопрацювати ті РРО, що перебувають на обліку у контролюючих органах.

Доопрацювання РРО є різновидом його ремонту та призводить до зміни версії внутрішнього програмного забезпечення та як результат вимагає його переопломбування та перереєстрації (пункт 2 глави 3 розділу ІІ
Порядку № 547).

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 547 передбачено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний:

у разі незастосування РРО у випадках, передбачених Законом № 265, проводити розрахунки з використанням книги ОРО та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються в режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

зберігати в господарській одиниці останню використану книгу ОРО та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії.

Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у реєстраційній заяві. У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги ОРО та розрахункові книжки. Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «Книга ОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється». Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.

Тобто, під час перереєстрації РРО Підприємець зобов’язаний здійснювати свою господарську діяльність у відповідності до вищезазначених вимог
Закону № 265 та Наказу № 13.

Додатково звертаємо увагу Підприємця, що за своєю суттю індивідуальна податкова консультація є роз’ясненням контролюючого органу, яке надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Також, відповідно до пункту 52.1 статті 52 Кодексу одним із основних реквізитів звернення на отримання індивідуальної податкової консультації є, зокрема, наведення фактичних обставин.

Водночас, інформації (фактичних обставин) наведеної у зверненні  недостатньо для надання остаточної відповіді щодо порушеного питання, а тому з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства та з метою встановлення реального обсягу обов’язків, пов’язаних із необхідністю доопрацювання РРО, що використовуються Підприємцем, слід виходити із наступного:

встановити дату введення в експлуатацію екземпляра РРО, який перебуває на обліку в органах ДПС;

порівняти можливості такого РРО із чинною, на момент введення його в експлуатацію, редакцією Наказу № 13;

забезпечити безумовне виконання вимог Наказу № 13, які були чинними на момент введення РРО в експлуатацію;

отримати від виробника через акредитований Центр сервісного обслуговування інформацію про технічну можливість доопрацювання РРО або її відсутність, по моделі РРО та його версії програмного забезпечення, з урахуванням дати введення в експлуатацію.

Отже, відповідаючи на поставлене питання повідомляємо, що за наявності технічних можливостей, такий РРО обов’язково мав б уже бути доопрацьований його виробником (постачальником), не зважаючи на той факт, що версія внутрішнього програмного забезпечення такого РРО включена до Державного реєстру РРО та перебувала на обліку в контролюючих органах, до дня набрання чинності Наказом № 306.

Не доопрацювання такого РРО, є порушення вимог, встановлених Законом № 265 та Наказом № 13.

Застосування недоопрацьованого РРО, за наявності технічної можливості бути доопрацьованими, призведе до формування таким РРО невідповідних документів, не прийняття їх, як розрахункових і як наслідок, порушення вимог Закону № 265.

Відповідальність суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону № 265 передбачена статтею 17 цього Закону.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.