Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.12.2021 р. № 4876/ІПК/06-30-04-02

Головне управління ДПС у Житомирській області (далі – ГУ ДПС), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на звернення Підприємства щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), повідомляє.

Підприємство повідомило, що до моменту отримання правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомості не сплачувало за них Податок (у 2019 році).

Після отримання правовстановлюючих документів на зазначені об’єкти нерухомості Підприємство, починаючи з 2020 року, декларувало податкові зобов’язання з Податку. Об’єкти нерухомості не надаються в оренду та, на думку Підприємства, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор). Копії документів не надано.

Підприємство запитує про правомірність не нараховувати та не сплачувати податкові зобов’язання з Податку за 2019 рік та наявність підстав для застосування до таких об’єктів нерухомості норми п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).

Речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, такі як право господарського відання та право оперативного управління, у тому числі підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі.

Отже, основною умовою для визнання об’єктом оподаткування Податком об’єкта нерухомості (житлової та/або нежитлової), є внесення відомостей щодо права власності на нього в Державний реєстр, відповідно суб’єкт господарювання, щодо якого як власника внесені відомості до Державного реєстру, є платником Податку.

При цьому, Кодексом на деякі об’єкти нерухомості поширена преференція у вигляді виключення їх з переліку об’єктів оподаткування Податком, зокрема,  відповідно до підпункту «а» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу не є об'єктом оподаткування Податком об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності).

Пунктом «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу з об’єктів оподаткування Податком виключено будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з п. 3 ст. 5 Кодексу, інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Визначення «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у ст. 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2238-ІІІ «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років», сільськогосподарський товаровиробник – фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, законодавством з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Відповідно до абзацу два ст. 1 Закону України від 23 вересня 2008 року № 575-VI «Про сільськогосподарський перепис» виробниками сільськогосподарської продукції є юридичні особи всіх                   організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі.

Платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу).

Згідно з п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу не є об’єктом оподаткування податком будівлі споруди саме сільськогосподарських товаровиробників.

Оскільки Підприємство не відповідає визначенню сільськогосподарських товаровиробників, то на приналежні йому об’єкти нерухомості, які віднесені до класу 1271 Класифікатора, не поширюється дія п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.