Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.12.2021 р. № 4895/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                             (далі – ТОВ) щодо визнання безповоротною фінансовою допомогою авансових платежів, отриманих від нерезидента на підставі договору прощення боргу, якщо термін позовної давності не настав, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ отримало авансові платежі від нерезидента на підставі договору прощення боргу. Термін позовної давності за отриманими авансовими платежами не настав.

У платника виникло питання:

чи має право ТОВ вважати авансові платежі безповоротною фінансовою допомогою та визнавати їх в інших доходах ТОВ без оплати ПДВ?

Щодо оподаткування податком на прибуток операції з прощення боргу за попередньо отриманими ТОВ від нерезидента авансовими платежами

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фінансова допомога –фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога – це, зокрема,

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема,  заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Підпунктом «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма Кодексу не передбачає необхідності здійснення платником податку – кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості. Тож, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з підпунктом «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є сплив строку позовної давності за зобов’язаннями щодо такої заборгованості.

Отже, заборгованість резидента перед нерезидентом на суму авансових платежів, по якій не сплинув термін позовної давності не є безнадійною заборгованістю у розумінні п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

У разі прощення нерезидентом боргу резиденту на суму авансових платежів, по якому не минув термін позовної давності, така заборгованість не є безнадійною та відноситься до безповоротної фінансової допомоги.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від
16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, питання формування доходів у бухгалтерському обліку належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо оподаткування податком на додану вартість операції з прощення боргу за попередньо отриманими ТОВ від нерезидента авансовими платежами

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 Кодексу.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Кодексу якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, Управління повідомляє, що постачальник (платник ПДВ) на дату отримання від покупця (у тому числі нерезидента) грошових коштів у вигляді авансового платежу (частини оплати) за товари/послуги, місце постачання яких  відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, зобов’язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти на покупця (у тому числі нерезидента) податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни.

Якщо надалі, після отримання постачальником (платником ПДВ) грошових коштів від покупця (у тому числі нерезидента) у вигляді авансового платежу (частини оплати) за товари/послуги, операція з постачання товарів/послуг фактично не відбувається і такі грошові кошти не зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг, які були або будуть поставлені/надані, то коригування зазначених вище податкових зобов’язань з ПДВ у бік зменшення може бути здійснено лише за умови повернення постачальником (платником ПДВ) покупцю (у тому числі нерезидента) суми грошових коштів, попередньо отриманих від покупця (у тому числі нерезидента) у вигляді авансового платежу (частини оплати) за товари/послуги, та реєстрації відповідного розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.