Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.01.2022 р. № 25/ІПК/15-32-04-02-14

Головне управління ДПС в Одеській області на звернення Товариства щодо сплати земельного податку (далі – Податок) та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що має у власності об’єкти нерухомого майна (нежитлові приміщення, далі – Об’єкти), розташовані на земельній ділянці, щодо якої у Товариства відсутні правовстановлюючі документи (далі − Ділянка).

Товариство, посилаючись на те, що планує надати частину Об’єктів в оренду, запитує про порядок справляння Податку за Ділянку та порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з плати за землю після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.

Кодекс визначає, що плата за землю справляється у двох формах: Податок із власників та постійних користувачів земельних ділянок (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельної ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З огляду на викладене, у разі оформлення Товариством відповідного права на Ділянку під Об’єктами, у нього виникне обов’язок із справляння плати за землю у формі Податку або орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Поряд з цим повідомляємо, що здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства та справляння плати за землю належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), тому пропонуємо звернутися до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням Ділянки щодо прискорення процесу оформлення документів із землеустрою та набуття Товариством відповідного права на Ділянку.

Водночас питання цивільно-правових відносин, які можуть виникати у разі укладання договорів оренди Об’єктів або їх частин, у тому числі щодо визначення розміру відшкодування (компенсації) витрат на сплату Податку, не є об’єктами регулювання Кодексом.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу).

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).

Отже, основною умовою для визнання об’єктом оподаткування Податком об’єкта нерухомості (житлової та/або нежитлової), є внесення відомостей щодо права власності на нього в Державний реєстр, відповідно суб’єкт господарювання, щодо якого як власника внесені відомості до Державного реєстру, є платником Податку.

Таким чином, у Товариства виникають податкові зобов’язання з Податку за приналежні йому об’єкти нерухомості, надані в оренду.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).