Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.01.2022 р. № 68/ІПК/99-00-04-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ),розглянула звернення щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що на праві приватної власності відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому належить нежитлова будівля (СТОТ) загальною площею 1097,20 кв. метрів.

 На своїй земельній ділянці платник вирощує сільськогосподарську продукцію, яка відноситься до секції А Державного класифікатора продукції та послугДК 016:2010 та має код 01.1, а саме «Культури однорічні та дворічні».

Нежитлова будівля використовується в процесі вирощування сільськогосподарської продукції на своїй ділянці з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Отже, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань: чи відноситься платник до сільськогосподарських товаровиробників; яка ставка застосовується при нарахуванні податку та до якої категорії будівель відноситься нежитлова будівля; чи необхідно подавати заяву про списання безнадійного податкового боргу у зв’язку з несплатою платником нарахованого податку, якщо граничний термін сплати грошового зобов’язання закінчився більш ніж 1095 днів; чи має право платник під час спірних правовідносин з податковим органом посилатися на роз’яснення, які розміщені на загальнодоступному інформаційно – довідковому ресурсі (далі – ЗІР).

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Сільськогосподарський товаровиробник – це юридична або фізична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією (стаття 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років»).

Крім того, до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи – підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі – КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин (стаття 1 Закону України від 23 вересня 2008 року№ 575-VI «Про сільськогосподарський перепис»).

Визначення належності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – ДК 018-2000).

Відповідно до ДК 018-2000 будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, належать до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства».

Так, згідно з ДК 018-2000 до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» належать будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інші.

Враховуючи зазначене, об’єкти нежитлової нерухомості, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, які перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, в тому числі фізичних осіб, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку, не є об’єктом оподаткування згідно з вимогами  підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ.

Водночас визначення належності об'єкта нежитлової нерухомості (будівлі, приміщення) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об'єкта нерухомості згідно з Класифікатором, ведення якого здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту266.5 статті 266 ПКУ ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Так, відповідно до рішення …. сільської ради від …. № …. для оподаткування нежитлових будівель застосовується ставка 0,5 відсотків.

Водночас слід зазначити, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку,права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки танарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПКУ).

Стосовно питання щодо посилання на роз’яснення, які розміщені на ЗІР, під час спірних правовідносин з податковим органом повідомляємо.

Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією.

ЗІР наповнюється інформацією, яка містить загальну позицію ДПС із застосуванням норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, без врахування особливостей конкретного платника податків та специфіки конкретних ситуацій.

Отже, платник має право використовувати інформацію ЗІР, однак, слід зазначити, що контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз’яснення платникам податків щодо норм законодавства.

Контролюючими органами здійснюється списання безнадійного податкового боргу згідно зі статтею 101 ПКУ.

Згідно з положеннями статті 101 ПКУ списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 (далі – Порядок № 577).

Пунктом 2.1 Порядку № 577 дано визначення «безнадійного податкового боргу».

Пунктом 3.1. Порядку № 577 передбачено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючими органами, здійснюється на підставі даних інформаційних систем контролюючих органів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Відповідно до розділу IV Порядку № 577 платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) контролюючого органу за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.