Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.01.2022 р. № 35/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної особи – підприємця Дениса Германа(далі – Підприємець) від 15.12.2021
(вх. ДПС №5830/ІПК/6від 20.12.2021, далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до змісту звернення, Підприємець є платником єдиного податку ІІІ групи,здійснює діяльність у сфері послуг.Оплата за надані послугиздійснюється за допомогою платіжних сервісів.

Підприємець звертається з проханням надати роз’яснення щодо правових засад застосування ним реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та/або ПРРО) у 2022 році.

З урахуванням того, що питання 1,2, 3 Підприємця є за своєю суттю однотипними та стосуються одної сфери господарської діяльності, ДПС вважає за необхідне надати відповідь Підприємцюна питання 1, 2, 3 одночасно.

Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Згідно статті 2 Закону №265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Обов’язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних карток банківських установ, що проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення. Наприклад, у разі здійснення розрахунків шляхом внесення готівки через касу банку, РРО та/або ПРРО може не застосовуватись.

У відповідності до пункту 296.10. статті 296 Кодексу, РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Тобто, у разі здійснення фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку другої – четвертої груп розрахункових операцій із використанням платіжних сервісів, застосування РРО та/або ПРРО у встановленому Законом №265 порядку є обов’язковим.

Поряд з цим, пунктом 14 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Надаючи відповідь на питання 1, 2, 3 звернення зазначаємо, що у разі провадження Підприємцем діяльності лише з надання послуг (без реалізації товарів, виконання робіт таким суб’єктом господарювання) та за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО для такого Підприємця не є обов’язковим.

Звертаємо увагу, що у Вашому зверненні наведений не відповідний висновок щодо належності розрахунків, проведених за допомогою Приват24, Ощад24, Монобанк та Liqpay, до банківських операцій, посилаючись на лист Національного банку України (далі - Національний банк) від 30.12.2020
№57-0009/80572 (далі - лист).

Національний банк листом не надавав роз’яснень щодо терміну «банківські операції» та взагалі не роз’яснював Податкове законодавство
(лист Національного банку від 11.02.2021 № 57-0010/11141).

Таким чином, банківською послугою при он-лайн оплаті товарів та послуг через Приват24, Ощад24 тощо, є сам переказ коштів з одного рахунку на інший, а розрахунковою операцією, в розумінні Закону № 265, є оплата товарів, робіт, послуг споживачами, відповідно укладеного договору чи/або пропозиції продавця.

Водночас зауважуємо, що стаття 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон про банки) встановлює обмеження щододіяльності банків, що стосуються здійснення ризикової діяльності, діяльності у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних,ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функційстрахового посередника тощо. Вимоги статті 48 Закону про банки не стосуються питання, порушеного Мінекономіки.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.