Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням фактично викладених обставин, у межах компетенції повідомляє таке.
Платник податків у зверненні повідомив, що на підставі договору купівлі – продажу є співвласником ½ частини кватири загальною площею
66,2 кв. метрів на праві спільної сумісної власності. Таким чином платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію чи несе він обов’язок зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за умови, якщо він є співвласником ½ частини квартири.
Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з ст. 355 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ст. 356 ЦКУ).
Також нормами ЦКУ закріплено основний принцип визначення розміру часток у праві спільної власності, а саме частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (ст. 357 ЦКУ).
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування, зокрема, об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Відповідно до пп. 263.3.1 п. 263.3 ст. 266 ПКУ базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується, зокрема:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
З огляду на зазначене, фізичні особи – співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній частковій власності, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, кожен за належну їм частку.
Відповідно до договору купівлі – продажу, наданого до звернення, Вам належить ½ частини квартири загальною площею 66,2 кв. метрів, що у розумінні ст. 356 ЦКУ є спільною частковою власністю.
Оскільки належна Вам ½ частини квартири (33,1 кв. метрів) менше
60 кв. метрів, то обов’язок зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у Вас відсутній.
Разом з тим зазначаємо, що згідно з пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |