Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що заключив з суб’єктом підприємницької діяльності договір суборенди нерухомого майна (земельної ділянки). Крім того, було заключено договір по відшкодуванню витрат на утримання орендованої земельної ділянки.
Предметом договору відшкодування витрат є відшкодування додаткових витрат виконавця з належного утримання орендованої ділянки. Однак, предмет договору відшкодування та наявний перелік зобов’язань виконавця не дозволяє чітко та однозначно визначити статус надавача послуг щодо отримуваного ним доходу. Компанія не має впевненості, що виплачений на користь фізичної особи - підприємця дохід є доходом саме від підприємницької діяльності та не вважається доходом фізичної особи.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання чи є правомірним утримання податку з доходів фізичних осіб і військового збору з виплаченого фізичній особі – підприємцю доходу, виходячи із суті наданих послуг та переліку зобов’язань згідно з договором відшкодування витрат.
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГКУ).
Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).
Отже, основним предметом договору оренди є встановлення розміру орендної плати за користування майном.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.
Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп визначено у ст. 292 ПКУ.
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Крім того, перелік доходів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку, визначено п. 292.11 ст. 292 ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно КВЕД ДК 009:2010.
Відповідно до абзацу п’ятого п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Враховуючи викладене, дохід, який виплачується юридичною особою (орендарем) на підставі укладеного договору оренди на користь фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (орендодавця) у вигляді орендної плати включається до доходу платника єдиного та оподатковується єдиним податком з урахуванням норм глави 1 розділу XIV ПКУ.
Разом з тим, якщо фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку на підставі Договору про відшкодування витрат на утримання орендованої земельної ділянки, копія якого надана вами до звернення, виплачуються кошти, але у реєстрі платників єдиного податку відсутній такий вид діяльності як «надання послуг з утримання орендованої земельної ділянки», то з метою оподаткування сума таких коштів не включається до доходу платника єдиного податку, оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб. При цьому такий платник єдиного податку зобов’язаний перейти на сплату інших податків та зборів у порядку, встановленому главою 1 розділу XIV ПКУ.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |