Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.01.2022 р. № 59/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходів фізичної особи - нерезидента і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків – товариство, що перебуває на спрощеній системі оподаткування 4 групи, яке на підставі відповідної ліцензійної угоди виплачує фізичній особі - резиденту Німеччини роялті за користування правом на сорт суниці, що зареєстроване за  цим нерезидентом, просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань оподаткування зазначеного доходу та відображення у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), а також щодо застосування українсько-німецького договору про уникнення подвійного оподаткування.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. 

Згідно із п.п. 163.2.1 п. 163.2 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи – нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема доходи у вигляді роялті.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об'єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі - роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу (п. 164.2.3 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Роялті оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою 18 відс., визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється
п. 170.10 ст. 170 Кодексу, п.п. 170.10.1 якого встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).

Згідно із п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, визначення якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, доходи у вигляді роялті, які виплачуються юридичною особою – резидентом на користь фізичної особи – нерезидента оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі - Порядок).

Згідно з п. 4 розділу IV до Порядку у розділу I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатку 4ДФ до Розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, відображаються у графі 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта ²» відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в 4ДФ.

Водночас, відповідно до ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, яка ратифікована Верховною Радою України 22.11.1995 та набула чинності 04.10.1996 (далі – Угода), поширюються на „осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав” (ст. 1 Угоди) та до існуючих податків, якими, зокрема в Україні,  є „податок на прибуток підприємств” та „прибутковий податок з громадян” (п. 3 ст. 2 Угоди).

У розумінні Угоди термін „особа” означає будь-яку фізичну особу і компанію, термін „компанія” –  будь-яке корпоративне об’єднання або будь-яку іншу організацію, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об’єднання;  (п.1 ст. 3 Угоди). Статтею  4 Угоди встановлено критерії для визначення резиденції осіб, на яких поширюється ця Угода.

Положеннями ст. 12 (Роялті) Угоди визначено:

„ 1. Роялті, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки у цій другій Державі, якщо цей резидент є фактичним власником роялті.

2. Однак такі роялті можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 процентів валової суми роялті у межах значення пункту 4 підпункту a) цієї статті”.

3. Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, роялті, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в другій Договірній Державі, якщо цей резидент є фактичним власником роялті, та якщо роялті є виплатами в межах значення пункту 4 підпункту b) цієї статті.

4. Термін „роялті” при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування

a) за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори або твори мистецтва, включаючи кінематографічні фільми і фільми або плівки для радіомовлення чи телебачення; і

b) за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду”.

Звертаємо увагу, що з метою практичного застосування зазначених положень ст. 12 Угоди, слід враховувати, що відповідно до п. 2 ст. 3 (Загальні визначення) Угоди „при застосуванні цієї Угоди Договірною Державою будь-який термін, не визначений в Угоді, буде мати те значення, яке надається йому законодавством цієї Держави щодо податків, на які поширюється Угода, якщо з контексту не випливає інше”.

Отже, для вирішення питання до якого саме виду роялті (визначені у п.п. „a” чи п.п. „b” п. 4 ст. 12 Угоди) належать платежі, які здійснюються резидентом України на користь резидента Німеччини з метою визначення порядку їх оподаткування у випадку, що розглядається, слід виходити з того, яке значення надається відповідним термінам і поняттям, вказаним у цих нормах Угоди, українським законодавством.

Водночас повідомляємо, що у загальному порядку положення ст. 12 Угоди слід застосовати таким чином: при здійсненні резидентом України платежів  у вигляді роялті на користь особи, яка у контексті Угоди є  резидентом Німеччини  та фактичним власником цих роялті,  до таких виплат застосовується відповідний податок, вказаний у п. 2 ст. 12 Угоди, якщо такі платежі є роялті,  зазначені у
п.п. „a” п. 4 ст. 12 Угоди; якщо резиденту Німеччини, виплачуються доходи у вигляді роялті, зазначені у п.п. „b” п. 4 ст. 12 Угоди, то згідно з п. 3 ст. 12 Угоди такі виплати  підлягають оподаткуванню лише у Німеччині і, відповідно, звільняються від оподаткування в Україні.

Також повідомляємо, що порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

Зауважуємо, що відповідно до п.п. 133.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу платниками податку на прибуток підприємств – резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 ст. 133 Кодексу.

Суб'єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку на прибуток підприємств при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 Кодексу. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим - шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.