Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.01.2022 р. № 88/ІПК/08-01-24-04-10

Головне управління ДПС у Запорізькій області,  керуючись ст.52 Податкового кодексу України  (далі – Кодекс),  розглянуло Ваше звернення на отримання  індивідуальної податкової консультації (…..) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції   повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що  є спадкоємцем за заповітом  громадянки Російської Федерації, яка мала тимчасову посвідку на постійне проживання на території України (далі – спадкодавець). Згідно з інформацією, наведеною у зверненні,  спадкоємець  не є членом   сім'ї спадкодавця першого або другого ступенів споріднення.

У зв’язку з оформленням спадщини, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію: чи була спадкодавець  резидентом України?

 Поняття «резидент» та умови набуття платником податку статуса резидента України встановлено п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно з яким фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України  місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Отже, з метою оподаткування доходу у вигляді спадщини, фізична особа може вважатися резидентом України за умови виконання положень п.п. 14.1.213 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Разом з тим, згідно з п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нерезидентами є фізичні особи, які не є резидентами України.

Слід зазначити, що визначення резидентського статусу фізичної особи є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів такої особи згідно з нормами Кодексу.

Так, статтею 174 Кодексу встановлено порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, зокрема, залежно від ступеня споріднення спадкоємця зі спадкодавцем та їх резидентського статусу.

При цьому особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку (військового збору) до бюджету, є спадкоємці,  які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщин (п.174.3 ст. 174 Кодексу).

Водночас зауважуємо, що відповідно до  ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі – Закон  № 3425) нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (ст. 46 Закону № 3425).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.