Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.01.2022 р. № 91/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо оподаткування доходу у вигляді подарунку і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків, який планує надавати працівникам до ювілейних, пам’ятних дат та інших подій подарунки у натуральній формі, просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

чи є вартість подарунків складовими фонду оплати праці та базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);

чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вартість подарунку, що не перевищує 25 відсотків розміру мінімальної заробітної плати та який порядок оподаткування подарунків, вартість яких перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати;

за чий рахунок сплачуються до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а також єдиний внесок з доходу у вигляді подарунку.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі
(п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»  ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 п. 170.13 ¹ ст. 170 Кодексу.

Водночас доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема:

дохід у вигляді вартості отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Відповідно до п.164.5 ст.164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені, згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К=100:(100–Сп), де К коефіцієнт, Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Згідно з п. 174.6 ст. 174 ПКУ доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку, зокрема юридичною особою, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом IV ПКУ для оподаткування додаткового блага.

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ)

При цьому нормами п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору 1,5 відсотків, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи викладене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року.

Разом з тим, якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то дохід у вигляді суми такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо і оподатковується податком на доходи фізичних осіб з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 ПКУ. При цьому вказані доходи також є об’єктом оподаткування військовим збором без застосування коефіцієнту, визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Щодо бази нарахування єдиного внеску з доходу у вигляді вартості подарунку

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня  2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (абзац перший ст. 1 Закону № 108).

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі - Інструкція № 5).

Так, згідно з п.п. 2.3.2 п. 2.3 розділу 2 Інструкції № 5 одноразові заохочення працівникам підприємства, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), відносяться до фонду додаткової заробітної плати.

Відповідно до частини п'ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Таким чином, вартість подарунків, безоплатно наданих юридичною особою – роботодавцем фізичним особам - працівникам з нагоди ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі, включається як складова заробітної плати та є базою нарахування єдиного внеску.

Разом з цим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок. Зазначений перелік не містить подарунків безоплатно наданих працівникам.

Отже, вартість подарунків, безоплатно наданих юридичною особою – роботодавцем фізичним особам - працівникам з інших подій, крім з нагоди ювілейних та пам'ятних дат, є базою нарахування єдиного внеску.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.