Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.01.2022 р. № 94/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою – підприємцемі в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків зазначив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування  третьої групи, має ліцензію на провадження медичної практики та укладено договір з Національною службою здоров’я України  про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, відповідно до якого отримує кошти на розрахунковий рахунок.

Крім того, платником укладено з товариством договір про надання медичних послуг з проведення спеціалізованих лабораторно-діагностичних досліджень. В зазначеному договорі платник виступає замовником послуг та оплачує зазначені послуги.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо перебування на спрощеній системі оподаткування другої групи, та віднесення до доходу різниці між отриманими коштами від Національної служби здоров’я України  та перерахованими коштами третім особам за надані послуги пацієнтам.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу ХІV Кодексу.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Кодексу фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно із п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу платниками єдиного податку, які належать до другої групи, є, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексуне поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Платниками єдиного податку, які належать до третьої групи, є, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу).

Згідно із п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця –є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, перелік доходів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку визначено п. 292.11 ст. 292 Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу до складу доходу не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.

Державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій визначені Законом України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі – Закон № 2168).

Відповідно до ст. 8 Закону № 2168 договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між закладом охорони здоров'я, реабілітаційним закладом незалежно від форми власності чи фізичною особою - підприємцем, яка у встановленому законом порядку одержала ліцензію на провадженнягосподарськоїдіяльності з медичної практики та/абомає право на надання реабілітаційної допомоги згідно із законодавством та Уповноваженим органом.

Порядок укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій та типову форму договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410 «Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року№ 1073). Відповідно до умов цього договору надавач зобов’язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов’язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи може перейти на другу групу платників єдиного податку за умови дотримання усіх вимог, визначених п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу.

При цьому до доходу платника єдиного податку включається уся сума коштів, отримана таким платником протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі без вирахування будь-яких витрат.

Згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.