Державна податкова служба України на звернення товариства щодо сплати земельного податку (далі – Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (зареєстрований платником єдиного податку третьої групи), основний вид діяльності Товариства – надання в оренду й експлуатацію власного та орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20). Надана в оренду частина об’єктів нерухомого майна іншим суб’єктам господарювання знаходиться на земельній ділянці, що належить Товариству на праві власності (далі – Ділянка), за користування якою Товариство подає податкову декларацію з плати за землю та сплачує податкові зобов’язання з Податку.
Товариство, посилаючись на п. 284.3 ст. 284 Кодексу, просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання обчислення Податку, якщо частина приміщень нерухомого майна надана в оренду іншим суб’єктам господарювання, а інша частина використовується для провадження власної господарської діяльності.
Земельний податок – обов’язковим платежем, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Договори оренди (найму, позики) земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, є цивільно-правовими відносинами між суб’єктами господарювання, що регулюються в першу чергу Цивільним кодексом України, ст. 796 якого визначено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму, а також що у договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві, і якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Таким чином, якщо у договорі оренди частин об’єктів нерухомого майна, що розташоване на Ділянці, розмір Ділянки, право користування якою передається по договору оренди частин нерухомого майна, не визначений, Податок за таку Ділянку під таким нерухомим майном сплачується на загальних підставах за всю площу Ділянки з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 Кодексу).
Разом з цим для коректного застосування преференції, визначеної п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, у договорі оренди (найму, позики) нерухомого майна площа або частка Ділянки, яка разом з частинами об’єктів нерухомості передається в користування, має бути визначена Товариством – власником Ділянки з дотриманням вимог п. 286.6 ст. 286 Кодексу – пропорційно тій частині площі об’єкта нерухомості, що передана в оренду (найм, позику). У такому випадку Податок нараховується пропорційно тій частині площі об’єкта нерухомості, що передана в оренду (найм, позику), з урахуванням прибудинкової території.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |