X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.01.2022 р. № 213/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України на звернення товариства з обмеженою відповідальністю щодо плати за землю (далі – Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, щодля реалізації проєкту з будівництва вітрових електростанцій уклало з Якимівською селищною радою (далі – Рада) договір про встановлення земельних сервітутів на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (далі – Ділянки).

Товариство запитує про наявність обов’язку декларування податкових зобов’язань з Плати за Ділянки (надання за місцезнаходженням Ділянок податкової декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)).

Плата справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється Земельним та Цивільним кодексами України (далі – ЗКУ, ЦКУ).

Водночас норми Кодексу поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Кодекс не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності користування землею за договорами земельного сервітуту.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (част. третя ст. 98 ЗКУ).

У разі укладення договору земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (част. третя, четверта ст. 101 ЗКУ).

Таким чином, не вбачається підстав виникнення у Товариства податкових зобов’язань щодо Плати в частині Ділянок, для яких Радою встановлено земельний сервітут на користь Товариства.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

8