Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.01.2022 р. № 227/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариствастосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що є сільськогосподарським товаровиробником, застосовує єдиний податок четверту групу і для здійснення господарської діяльності орендує сільськогосподарську техніку та самостійно здійснює її заправлення власним пальним та використовує у власній господарській діяльності. Як приклад, для оранки, дискування земельних ділянок сільськогосподарського або лісового призначення, що орендуються Товариством на підставі договорів оренди або використовуються за договорами суборенди.

Як зазначено у зверненні Товариство не реалізує пальне іншим особам, не надає послуги із заправлення техніки власним пальним і не надає послуги, де замовник таких послуг здійснював заправлення техніки належним йому пальним.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Чи правильно Товариство розуміє, що заправлення (а) власної та/або (б) орендованої на підставі договорів оренди (не лізинг, не фінансовий лізинг, а саме операційна оренда) сільськогосподарської техніки, (в) яка використовується у власній господарській діяльності на орендованих Товариством земельних ділянках сільськогосподарського або лісового призначення є власним споживанням пального та не є його реалізацією?

Під сільськогосподарською технікою Товариство розуміє усю та будь-яку техніку, що призначена для підвищення продуктивності праці в сільському господарстві шляхом механізації і автоматизації окремих операцій або технологічних процесів та використовується для сільськогосподарських цілей.

2. Чи правильно Товариство розуміє, що заправлення (а) власної та/або (б) орендованої на підставі договорів оренди (не лізинг) техніки, (в) яка використовується у власній господарській діяльності на орендованих Товариством земельних ділянках сільськогосподарського або лісового призначення не спричинює у Товариства обов’язку для реєстрації акцизного складу та платником акцизного податку?
3. Чи правильно Товариство розуміє, що в разі замовлення Товариством послуг по обробітку земель сільськогосподарського або лісового призначення, збору врожаю, при заправленні техніки підрядника пальним Товариства, необхідна наявність витратоміра-лічильника на місці заправлення техніки підрядника, для цілей дотримання Товариством вимог власного споживання пального?
4. Чи правильно Товариство розуміє, що якщо воно надаватиме послуги перевезення, обробітку земельних ділянок сільськогосподарського або лісового призначення третім особам, і на місці заправлення сільськогосподарської техніки Товариства його пальним буде відсутній витратомір-лічильник, то:

(і) це вважається реалізацією пального

або/та

(іі) не вважатиметься власним споживанням пального

або/та

(ііі) Товариству буде необхідно реєструвати акцизний склад, акцизний склад пересувний

або/та

(іv) Товариство не матиме право отримати ліцензію на зберігання пального за «спрощеною процедурою».

До запитання 2.

Відповідно до п.п. 14.1. 6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу  акцизний склад, зокрема  - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом зокрема приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Відповідно до п.п. 14.1.224п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу, зокрема суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального та зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Отже, у разі якщо Товариство (платник єдиного податку четвертої групи) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії),незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пальноговласником або користувачем яких є Товариство,та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, у нього відсутній обов’язок щодо реєстрації платником акцизного податку та акцизного складу.

До запитань 1, 3 та 4

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки. До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу (п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу).

Враховуючи зазначене, не вважатиметься реалізацією пального заправлення пальним власноїчи орендованої сільськогосподарської техніки, та техніки за договорами підряду при одночасному виконанні умов зазначених в підпунктах «а»,«б», «в» п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, в іншому випадку Товариству необхідно зареєструватися платником акцизного податку, зареєструвати акцизні склади складати та акцизні накладні на реалізацію пального.

Отже заправлення пальнимвласноїчи орендованої сільськогосподарської техніки, та техніки за договорами підряду (при дотриманні вищезазначених вимог) для обробітку власних чи оренованих земельних ділянок сільськогосподарського або лісового призначення,такі операції відносяться до власного споживання, тане вважатиметься реалізацією пального.

Разом з цим, при заправленні пальним техніки підрядника, якою надають послуги перевезення, обробітку земельних ділянок сільськогосподарського або лісового призначення третім особам вважається реалізацією пального, оскільки не виконуються вимоги віднесення до власного споживання операції із заправлення пальним техніки за договором підряду.

 Згідно з підпунктом «в»п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, однією з вимог віднесення  до власного споживання призаправці пальним технікиза договорами підряду, транспортних засобів спеціального призначення, зазначених в підпункті «б» цього підпункту, за описаних вище умов, бензовози які здійснюють заправлення техніки повинні бутиобладнані витратомірами-лічильникамина кожному місці відпуску пального наливом.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій.

Пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.