Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.01.2022 р. № 230/ІПК/20-40-04-02-14

Головне управління ДПС у Харківській області розглянуто звернення Товариства щодо сплати земельного податку, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником нежитлового приміщення (офіс) у багатоквартирному житловому будинку (далі – Будинок), що знаходиться в управлінні комунального підприємства «ХХХХХ». Товариство не має прав власності або користування земельною ділянкою.

Товариство запитує, чи є підстави для нарахування Податку та які документи необхідно надати контролюючому органу для підтвердження.

Відповідно до статей 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування земельним податком – земельні ділянки, які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Дані державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, є підставою нарахування земельного податку (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII (далі – Закон № 417).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.1 Закону № 417 співвласник багатоквартирного будинку – це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є, зокрема, права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок, та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, платником Податку за земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території виступає особа, щодо якої здійснено реєстрацію державних прав на таку земельну ділянку.

Разом з тим, згідно з п. 287.8. ст. 287 ПКУ власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб - пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі (п. 286.6 ст.286 ПКУ).

Ця частка визначається співвідношенням загальної площі нежилих приміщень, що перебувають у власності платника, до спільної площі всіх квартир і нежитлових приміщень Будинку.

Водночас повідомляємо, що з моменту державної реєстрації прав на земельну ділянку під Будинком та належної прибудинкової території у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом, безпосереднім платником Податку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під будинком з урахуванням прибудинкової території, отже установа або організація, яка здійснює управління Будинком та/або об’єднання співвласників Будинку, що є суб’єктом реєстрації, відповідно до рішення співвласників.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу).