Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.01.2022 р. № 234/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула  звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації і в межах компетенції повідомляє наступне.

Товариство повідомляє, що основним видом його діяльності є розподілення газопровідного палива через місцеві (локальні) трубопроводи, код діяльності: 35.22.

У своїй діяльності Товариство проводить газо-ріжучі, зварювальні та інші роботи при яких необхідно використовувати скраплений газ (2711 12 97 00) в балонах. Відповідно для цього Товариство закуповує скраплений газ виключно в балонах.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Чи необхідно отримувати ліцензію для зберігання пального, якщо скраплений газ (2711 12 97 00) в балонах використовується в господарській діяльності виключно для власного споживання, а саме газо-ріжучі, зварювальні та інші роботи?
2. Якщо необхідно отримувати ліцензію для зберігання пального то яку кількість таких ліцензій має бути оформлено, якщо «ємності» - балони не мають чіткої прив’язки до місця (території)?

До зазначених запитань.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року№ 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно Закону № 481, ліцензуванню підлягають види діяльності, з пальним, визначення якого, наведене у п.п. 14.1.141¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.141 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання(у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Згідно з частиною дев’ятнадцятою ст.15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Інших виключень щодо не отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензії на право зберігання пального визначено ст. 15 Закону № 481.

Акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (пп. "б" пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Розпорядник акцизного складу – суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу п.п.14.1.224п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Газовий різак – апарат, що служить для змішування паливного газу з киснем, формування підогрівного полум’я, і подачі до металу (виробу), що розрізають струменем різального кисню (загальнодоступна інформація у мережі інтернет).

Відповідно до інформації зазначеної у зверненні, Товариство проводить газо-ріжучі, зварювальні  роботи при яких необхідно використовувати скраплений газ.

Таким чином, у виробничому процесі використовується газовий різак, до складу обладнання якого входить, зокрема балон із скрапленим газом, (є невід’ємною частиною обладнання), який використовується в технологічному процесі для забезпечення роботи газового різака, і служить для змішування паливного газу з киснем, формування підогрівного полум’я, і подачі до металу (виробу), що розрізають струменем різального кисню.

Враховуючи зазначене, при зберіганні скрапленого газу у балонах, які підключено до обладнання газових різаківпід час виконання вищезазначених робіт, і не використовується окремо від обладнання для власного споживання, у Товариства відповідно до ст. 15 Закону № 481, відсутній обов’язок отримувати ліцензію на зберігання пального.

Проте, у разі наявностітериторійна яких здійснюється зберігання балонів із скрапленим газом, які не входять до складу обладнання  газових різаків та в яких здійснюється зберігання пального, яке використовується для власного споживання, в такому випадку Товариству відповідно до ст. 15 Закону № 481 необхідно отримати ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресами зберігання пального.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.