Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.01.2022 р. № 195/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що основним видом його діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код 68.20 КВЕД ДК 009:2010 секція L «Операції з нерухомим майном») та без надання підтверджуючих документів поінформував, що є власником будівель промисловості, віднесених до групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор).

Враховуючи вищевикладене, платник податків, посилаючись на Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон), просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи були станом на 23.05.2020 об’єктом оподаткування Податком приналежні йому об’єкти нерухомості?
2. Чи є з 23.05.2020 об’єктом оподаткування Податком приналежні йому об’єкти нерухомості за умови надання частини плащі в оренду?

Щодо питання 1.

Підпунктом «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу (в редакції, чинній до 23.05.2020) визначено, що не є об’єктом оподаткування Податком «будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств».

Аналіз підпункту «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу свідчить про те, що нерухомість повинна мати ознаки та відповідати визначенню будівель промисловості та належати промисловому підприємству.

За положеннями п.п. 14.1.129¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу об’єкти нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промисловості та склади (п.п. «ґ»).

Відповідно до Класифікатора будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості» та 1252 «Резервуари, силоси та склади».

Згідно з КВЕД ДК 009:2010 економічна діяльність – процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва – це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях В «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів», С «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво».

Наведені положення дають підстави зробити висновок, що застосування п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу (в редакції, чинній до 23.05.2020) можливе у разі дотримання двох обов’язкових умов: наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.

Зазначена позиція була визначена Верховним Судом України (постанови від 15 травня 2018 року по справі № 806/2461/17, від 15 травня 2018 року по справі № 806/2676/17, від 11 грудня 2018 року по справі № 819/314/18).

Таким чином, оскільки не виконана одна з двох обов’язкових умов – Товариство не відповідає визначенню промислового підприємства, то на приналежні Товариству об’єкти нерухомості не поширюється податкова преференція, встановлена п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу (в редакції, чинній до 23.05.2020).

Щодо питання 2.

Змінами, внесеними Законом до п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу, з об’єктів оподаткування Податком виключені будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Класифікатора, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Наведені положення дають підстави зробити висновок, що застосування п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу можливе у разі дотримання чотирьох обов’язкових умов:

• будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі «Будівлі промислові та склади» (код 125) Класифікатора;
• будівля промисловості має використовуватися суб’єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності;
• основний вид діяльності суб’єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях В-F КВЕД ДК 009:2010;
• будівля промисловості (у т.ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктам господарювання.

Оскільки, відповідно до реєстраційних даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок» основним задекларованим видом господарської діяльності Товариства є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код 68.20 КВЕД ДК 009:2010 секція L «Операції з нерухомим майном»), що не є підставою для віднесення Товариства до категорії промислових підприємств, тому у нього виникає обов’язок по нарахуванню податкових зобов’язань з Податку за приналежні йому об’єкти нерухомості.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).