Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.01.2022 р. № 260/ІПК/05-99-18-04-08

Головне управління ДПС у Донецькій області розглянуло звернення
Товариства щодо окремих питань з податку на прибуток, пов'язаних з реорганізацією платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство 20.09.2021 року передало по розподільчому балансу своєму правонаступнику – юридичній особі у формі ТОВ, яке утворено шляхом виділу, всі права, обов’язки, майбутні вигоди, дебіторську заборгованість.

Ситуація 1. У березні 2021 року Товариством були  виконані та передані будівельні роботи по договору державних закупівель (договір субпідряду) замовнику (комунальному підприємству № 1). При передачі акту виконаних будівельних робіт у Товариства виникла дебіторська заборгованість. При складанні фінансової звітності, за базовий звітний (податковий)  період  перший квартал 2021 року, Товариство врахувало операцію виконання та передачі акту виконаних будівельних робіт у складі доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Після підписання на початку жовтня 2021 року трьохсторонньої угоди  про заміну сторони в договорі, Товариство перестало бути учасником договірних відносин із замовником (комунальним підприємством № 1). Однак, незважаючи на підписання трьохсторонньої угоди, комунальне підприємство     № 1 після 20 жовтня 2021 року перерахувало заборгованість на розрахунковий рахунок Товариства. Товариство має перерахувати кошти, отримані від комунального підприємства № 1, своєму  правонаступнику – юридичній особі у формі ТОВ, за його вимогою.

Ситуація 2. У вересні 2021 року Товариство передало замовнику (комунальному підприємству № 2) товарно-матеріальні цінності згідно з договором закупівель. При передачі товарно-матеріальних цінностей у Товариства виникла дебіторська заборгованість. При складанні фінансової звітності за три квартали 2021 року Товариство врахувало операцію передачі товарно-матеріальних цінностей у складі доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Комунальне підприємство № 2 після 20 жовтня 2021 перерахувало кошти на рахунок Товариства. На момент отримання коштів Товариство вже не являлось отримувачем заборгованості та не було повідомлене про неможливість заміни сторони в договорі. Товариство має перерахувати кошти, отримані від комунального підприємства № 2, своєму  правонаступнику – юридичній особі у формі ТОВ, за його вимогою, як стороні за договором.

Товариство запитує, чи виникає об’єкт оподаткування з податку на прибуток внаслідок вищезазначених ситуацій при отриманні коштів від комунальних підприємств?      

Згідно з частиною 1 статті 56 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV суб'єкт господарювання – господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

На підставі абзацу першого частини другої статті 109 ЦКУ після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Згідно з підпунктом 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 Кодексу під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Отже, унаслідок виділення створюється новий платник податку, а той, із якого відбувся виділ, продовжує функціонувати.

Відповідно до пункту 98.3 статті 98 Кодексу визначено, що реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками контролюючого органу така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте контролюючим органом у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу I Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Кодексу фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниць за операціями з передачі за розподільчим балансом основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей при проведенні реорганізації шляхом виділу для коригування фінансового результату до оподаткування положеннями Кодексу не передбачено.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

          Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, із змінами і доповненнями.                

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV зі змінами та доповненнями, регулятором з питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності виступає Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, у зв’язку з чим, з питання стосовно формування доходів підприємства, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Водночас повідомляємо, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 Кодексу).

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 Кодексу).

Отже, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування, які базуються на первинних документах.

В той же час надати вичерпну індивідуальну податкову консультацію з порушеного питання неможливо без деталізації зазначеної операції, копій відповідних документів (в т. ч. договору), що дадуть змогу її ідентифікувати.

Пунктом 52.2 статті 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.