X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.01.2022 р. № 264/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                             Товариствв щодо окремих питань, пов’язаних із формуванням податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складанням податкових накладних у випадку визнання недійсним договору про управління майном та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначеному зверненні, з метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру в окремих містах Львівської області та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.11.2019 № 1040-р «Питання забезпечення сталого проходження опалювального періоду 2019/20 року в мм. Новояворівську і Новому Роздолі Львівської області» (далі - Розпорядження № 1040), а також з урахуванням норм окремих законів було доручено Агентству з розшуку та менеджменту активів (далі - АРМА) разом з Львівською обласною державною адміністрацією і АТ «НАК «Нафтогаз України» розробити план заходів щодо відновлення і забезпечення стабільного функціонування відповідних ТЕЦ.

На виконання вимог Розпорядження № 1040 між Товариством (далі – Управитель) та АРМА (далі – Установник управління) було укладено договори управління майном (активами), згідно з умовами яких установник управління передав управителю майно, яке належить ТОВ «Енергія-Новий Розділ», як єдиний майновий комплекс та майно, яке належить ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», як єдиний майновий комплекс (активи) в управління.

Рішенням суду визнано недійсним вказані вище договори управління майном (активами).

Зважаючи на це Кабінет Міністрів України розпорядженням від 20.08.2021 № 972-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» (далі - Розпорядження № 972) погодився з пропозицією АРМА та Міністерства енергетики України щодо передачі в управління Товариству майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, єдиного майнового комплексу, що належить ТОВ «Енергія-Новий Розділ», та майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, а саме єдиного майнового комплексу, що належить ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ».

Як наслідок, Установник управління повинен повідомити Управителя про визнання договорів недійсними, який у свою чергу протягом двох днів, наступних за днем одержання такого повідомлення, зобов’язаний повернути активи Установнику управління за актом приймання-передачі згідно з відповідним договором.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. З якої дати виникають взаємовідносини між АРМА та Товариством у разі укладення нового договору про управління майном на підставі Розпорядження № 972 з урахуванням норм статті 631 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ)?

2. Чи можливо використовувати після укладення нового договору про управління майном податкові номери, що були присвоєні договорам управління майном (активами), які за рішенням суду визнані недійсними?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами ЦКУ.

Відповідно до статті 631 ЦКУ строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Діяльність з управління майном регламентується главою 70 ЦКУ.

Так, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

При цьому майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя, а також обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього має вестися окремий облік.

Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.

Установником управління є власник майна.

Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником такого майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Згідно з пунктом 64.6 статті 64 глави 6 розділу ІІ ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 розділу V ПКУ), на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ.

При цьому ПКУ для договорів управління майном встановлені особливості оподаткування податком на додану вартість.

Договори управління майном, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ, у контролюючих органах не обліковуються. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов'язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору управління майном здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

Підпунктом п’ятим пункту 180.1 статті 180 розділу V ПКУ визначено, що платником ПДВ є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування податку на додану вартість).

Однак у разі якщо особа не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою (пункт 182.1 статті 182 розділу V ПКУ).

Реєстраційна заява платника ПДВ має бути подана контролюючому органу управителем майна:

а) у випадку обов'язкової реєстрації – не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше досягнуто визначеного у статті 181 розділу V ПКУ обсягу оподатковуваних операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном;

б) у випадку добровільної реєстрації – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такий управитель майна вважатиметься платником ПДВ та матиме право на податковий кредит і складання податкових накладних.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації договору управління майном як платника ПДВ контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такого договору як платника ПДВ.

Таким чином, в органах ДПС обліковуються лише ті договори управління майном, за якими здійснюються операції з постачання товарів/послуг, які пов'язані з використанням майна, отриманим в управління за договорами управління майном, і які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість згідно з розділом V ПКУ, та стосовно яких подані заяви для взяття на облік в органах ДПС і для реєстрації платником ПДВ.

Процедури взяття на облік у контролюючих органах договорів управління майном та реєстрації їх платниками ПДВ визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130 (далі – Положення № 1130).

Відповідно до пункту 3.6 Порядку № 1588 підставою для взяття на облік договору управління майном є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання документів, визначених пунктом 4.7 Порядку (заяви за формою № 1-ОПП, копії договору управління майном (договір управління нерухомим майном має бути нотаріально посвідченим)). Тобто взяття на облік договору управління майном здійснюється після прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію його платником ПДВ.

Слід зазначити, що управителю майна при взятті на облік договору управління майном присвоюється 9-значний податковий номер, який використовується для сплати податків, виконання прав та обов’язків платника податків за договором окремо від власної діяльності. Управителю майна за декількома договорами управління майном податковий номер видається на кожний із зазначених договорів при взятті їх на облік згідно з Порядком № 1588.

Особі, яка реєструється як платник ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати ПДВ. Для осіб, відповідальних за утримання та внесення ПДВ до бюджету під час виконання декількох договорів управління майном, реєстрація платником ПДВ здійснюється щодо кожного із зазначених договорів (підпункт 3 пункту 1.6 Положення № 1130).

Індивідуальний податковий номер платника ПДВ для договору управління майном є тотожним податковому номеру.

Використання індивідуального податкового номера, наданого управителю при реєстрації платником ПДВ, є обов'язковим при оформленні й користуванні всіма видами документів, пов'язаних із розрахунками при придбанні товарів, обліком, звітністю про ПДВ, оформленні податкового кредиту тощо за договором.

Податковий номер, наданий управителю для договору управління майном, не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах відповідного договору, у тому числі в разі зміни:

місцезнаходження управителя майна;

контролюючого органу, в якому управитель майна перебуває на обліку.

Після взяття на облік договору управління майном відомості про нього включаються до Реєстру договорів про спільну діяльність, договорів управління майном та угод про розподіл продукції.

Дані про взяття на облік договорів управління майном як платників податків, а також дані про реєстрацію їх як платників ПДВ оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС і доступні через електронний сервіс «Електронний кабінет».

Договори управління майном знімаються з обліку у контролюючих органах після їх припинення, розірвання, закінчення строку дії чи після досягнення мети, для якої вони були укладені, визнання їх недійсними у судовому порядку, а також у разі втрати ознак платника ПДВ, які визначені ПКУ, за умови відсутності грошових зобов'язань і податкового боргу або після їх погашення (пункт 67.4 статті 67 глави 6 розділу ІІ ПКУ та пункт 11.20 Порядку № 1588).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «з» пункту 184.1 статті 183 розділу V ПКУ анулювання реєстрації платника ПДВ відбувається у разі припинення дії договору управління майном.

Водночас, відповідно до пункту 184.2 статті 184 розділу V ПКУ анулювання реєстрації здійснюється, зокрема, на дату:

зазначену в судовому рішенні;

припинення дії договору управління майном.

При цьому датою анулювання реєстрації платника ПДВ визначається дата, що настала раніше.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної і їх реєстрації в ЄРПН визначено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Питання особливостей укладання нових договорів про управління майном (у тому числі визначення дати виникнення взаємовідносин між суб’єктами господарювання) не належить до компетенції ДПС

Щодо питання 2

Після зняття з обліку договору управління майном податковий номер, який надавався управителю контролюючим органом, закривається та надалі не використовується.

Щодо податкових наслідків з ПДВ стосовно ситуації, описаній у зверненні ДПС повідомляє, що у разі, якщо анулювання реєстрації платника ПДВ відбуватиметься на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, - датою реєстрації платником ПДВ, то виникне необхідність у коригуванні податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ, визначених за операціями з постачання/придбання товарів/послуг, що здійснювалися у межах договорів управління майном.

Якщо анулювання реєстрації платника ПДВ відбуватиметься на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, - датою вчинення реєстраційної дії, то підстави для проведення коригувань податкового кредиту чи податкових зобов’язань у зв’язку із здійсненням такого анулювання будуть відсутні.

Реєстрація платником ПДВ управителя за новим договором управління майном зумовить ведення окремого податкового обліку з ПДВ за договором управління майном, починаючи з нової дати реєстрації платником ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).