Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.02.2022 р. № 281/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                            щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

У своєму зверненні Товариство (орендодавець) повідомило, що 01.04.2019 було укладено договір оренди нерухомості з орендарем. Відповідно до умов такого договору орендар компенсує комунальні послуги орендодавцю, які є складовою частиною договору оренди нерухомості. Товариство (орендодавець) на дату укладання договору оренди не було зареєстроване як платник ПДВ.

Надалі, 30.12.2020 Товариством (орендодавцем) було отримано попередню оплату від орендаря згідно з умовами договору. На дату отримання зазначеної попередньої оплати Товариство (орендодавець) також не було зареєстровано як платник ПДВ.

Реєстрація Товариства (орендодавця) як платника ПДВ відбулася 01.01.2021. З дати такої реєстрації Товариство (орендодавець) здійснювало операції з придбання комунальних послуг і отримувало від постачальників таких послуг податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Зазначені у таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, суми ПДВ підлягали включенню до складу податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, Товариство (орендодавець) просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ за придбаними комунальними послугами, якщо попередня оплата за послуги оренди нерухомості надійшла Товариству (орендодавцю) від орендаря до дати реєстрації Товариства (орендаря) як платника ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7, 201.8, 201.10, 201.14 і 201.15 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ.

Платники ПДВ зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V ПКУ.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 глави 2 розділу ІІ ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.3 та пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9  статті 189 розділу V ПКУ).

Пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що у разі, якщо за операцією Товариства (орендодавця) з постачання послуг із оренди нерухомості орендарю перша подія (отримання попередньої оплати) відбулася до дати реєстрації Товариства (орендодавця) як платника ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації, то об’єкта оподаткування ПДВ та, відповідно, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ і складання податкової накладної за такою операцією у Товариства (орендодавця) не виникає.

Разом з цим, якщо придбані Товариством (орендодавцем) з ПДВ комунальні послуги використовувалися виключно в неоподатковуваних ПДВ операціях, зокрема в операції Товариства (орендодавця) з постачання послуг із оренди нерухомості, яка не була об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки перша подія (отримання попередньої оплати) за такою операцією відбувалася до дати реєстрації Товариства (орендодавця) як платника ПДВ, то у Товариства виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Якщо придбані Товариством (орендодавцем) з ПДВ комунальні послуги частково використовувалися в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, зокрема в операції Товариства (орендодавця) з постачання послуг із оренди нерухомості, яка не була об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки перша подія (отримання попередньої оплати) за такою операцією відбувалася до дати реєстрації Товариства (орендодавця) як платника ПДВ, то у Товариства виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).