Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.02.2022 р. № 290/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій, що здійснюються в рамках мирової угоди, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є правонаступником підприємства, яке реорганізоване шляхом злиття та фактично знаходиться на території проведення операції об’єднаних сил (далі – ООС). Активи, зобов’язання та власний капітал реорганізованого підприємства закріплено за Товариством. 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції», майно реорганізованого підприємства, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за правонаступником (Товариством) на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до цієї постанови.

Згідно з роз’ясненнями, наданими Міністерством фінансів України, активи та зобов’язання структурних підрозділів, розташованих на тимчасово окупованій території та/або території проведення антитерористичної операції, у зведеній фінансовій звітності відображаються за балансовою вартістю, визначеною на останню дату балансу, на яку такими підрозділами подавалася фінансова звітність.

У обліку правонаступника (Товариства) майно, власний капітал та зобов’язання реорганізованого підприємства, яке розташоване на території проведення ООС / антитерористичної операції, обліковується загальними сумами (без визначення пооб’єктного обліку та розшифровки зобов’язань за контрагентами), за даними останньої фінансової звітності, що подавалася таким реорганізованим підприємством (станом на 31.07.2014).

У 2007 році реорганізованим підприємством було укладено ряд договорів фінансового лізингу з лізингодавцем строком на 7 років. Лізингові платежі лізингодавцю станом на 2014 рік не були виплачені у повному обсязі.

На даний час частина об’єктів фінансового лізингу (майна) використовується Товариством у власній господарській діяльності. Власник майна (лізингодавець) вважає таке використання майна неправомірним та ініціював судові провадження щодо витребування такого майна у Товариства.

Товариство має намір укласти з власником майна мирову угоду, за умовами якої Товариство сплачує власнику майна певну суму коштів як компенсацію вартості майна, що є предметом судового розгляду. Після отримання власником майна від Товариства коштів у повному обсязі, Товариство набуває право власності на таке майно. Датою переходу права власності на майно є дата підписання актів прийому-передачі такого майна.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо податкових наслідків з ПДВ у разі виплати Товариством власнику майна сум компенсації вартості такого майна в межах мирової угоди, з урахуванням того, що таке майно було предметом договору фінансового лізингу між реорганізованим підприємством, правонаступником якого є Товариство,  та власником майна – лізингодавцем.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ лізингова операція  (крім операцій з фрахтування  (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) - передача основних засобів у володіння та користування фізичним та/або юридичним особам (лізингоодержувачам) за плату та на визначений строк.

Фінансовий лізинг - господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов'язані з правом володіння та користування об'єктом фінансового лізингу.

Лізинг вважається фінансовим, зокрема, за умови, що об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань,  на підставі  первинних  документів,  регістрів бухгалтерського обліку,

фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому постачанням товарів також вважається фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Згідно з пунктом 187.6 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об'єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін і надати покупцю за його вимогою (пункти 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем) (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ).

Пунктом 189.5 статті 189 розділу V ПКУ передбачено, що у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв'язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.

Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об'єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 198.7 статті 198 розділу V ПКУ сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства. Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Таким чином, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, при цьому постачанням є, зокрема, як передача об’єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу, так і повернення об’єкта фінансового лізингу лізингодавцю у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням договору фінансового лізингу,  а також операція з подальшого постачання (продажу) майна, яке було повернуто із фінансового лізингу лізингодавцю.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися за умови чіткої деталізації усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались. При цьому звернення не містить детальної інформації щодо умов здійснення описаних у зверненні операцій, зокрема, щодо процедури повернення майна із фінансового лізингу (якщо таке здійснювалося) та документального оформлення такої операції;  щодо обсягу суми, яку сплачує Товариство власнику майна за мировою угодою (чи це сума недоплати підприємства, правонаступником якого є Товариство, за договором фінансового лізингу, чи повна вартість майна, яке попередньо було передане у фінансовий лізинг, чи сума, визначена відповідно до пункту 189.5 статті 189 розділу V ПКУ); щодо формування податкового кредиту реорганізованим підприємством за договором фінансового лізингу / перенесення від'ємного значення підприємства, яке реорганізується, до складу податкового кредиту правонаступника (якщо таке мало місце) / у разі повернення майна з фінансового лізингу - нарахування податкових зобов’язань за такою операцією, тощо. 

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.