Державна податкова служба України за результатами розгляду запиту фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець) , на отримання податкової консультації, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
Підприємець у зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахункових операцій звернулась до податкового органу із наступними запитанням:
2) Чи надавати чек, кожному замовнику юридичним особам, або фізичним особам за онлайн уроки. Переказ грошей здійснюватиметься на розрахунковий рахунок у тому числі із застосуванням еквайрингу, а також за допомогою SWIFT-переказів.
3) Який ідентифікатор об’єкта оподаткування зазначити в заяві на реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій.
Відповідно до абзацу третього пункту 52 8 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Також, враховуючи внесенняпевних змін до законодавства, яким регулювалися правовідносини у сфері здійснення розрахункових операцій
у 2021 році, тому дана індивідуальна податкова консультаціянадається з урахуванням норм законодавства чинного на момент її видання.
Щодо питання 1
Для здійснення обліку орендних платежів, як правило, складається акт наданих послуг, який є підставою для розрахунків, порядок яких визначається договором про оренду, та підписується орендодавцем та орендарем. При цьому, якщо умовами договору про оренду встановлено безготівкову форму оплати то оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в обліку господарської операції з надання послуг (оренди майна) без складання акта наданих послуг тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами та є достатнім для цілей оподаткування.
Відповідно до підпункту 18 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 375, Мінфін відповідно до покладених на нього завдань здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, розробляє стратегію розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов’язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), здійснює адаптацію законодавства з питань бухгалтерського обліку та аудиту в Україні до законодавства ЄС, надає індивідуальні роз’яснення з цих питань, якщо вони належать до діяльності заявників.
Враховуючи викладене, питання 1 належить до компетенції Мінфіну.
Щодо питання 2
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.
Порядок застосування РРО або програмних РРО та здійснення розрахунків за товари (роботи, послуги) встановлено статтею 3 Закону № 265 та наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».
Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток банківських установ в мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО або програмні РРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Водночас також слід зазначити, що пунктами 2 та 14 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу щодо не обов’язковості застосування РРО або програмних РРО у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі через установу банку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок суб’єкта господарювання (із використанням IBAN, он-лайн банкінгу), через касу банку, у тому чисті SWIFT-перекази, а також, у разі провадження суб’єктом господарювання діяльності лише з надання послуг (без реалізації товарів, виконання робіт таким суб’єктом господарювання). за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Щодо питання 3
Реєстрація програмних РРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547»(далі – Порядок).
Програмний РРО згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій щодо такого програмного РРО.
У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування (заповнюються згідно з повідомленням про такий об’єкт оподаткування (далі повідомлення), поданим до контролюючого органу відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу).
Першоджерелом даних щодо господарської одиниці у реєстраційнійзаяві є відомості щодо об’єкта оподаткування, який взято на облік в контролюючих органах відповідно до поданого повідомлення.
У разі, якщо місцезнаходження або місце проживання фізичної особи-підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа-підприємець повинна подати повідомлення, у якому зазначити про місцезнаходження або місце проживання якоб’єкт, через який провадиться діяльність.
У розділі 4 заяви в залежності від призначення ПРРО зазначається його
тип – стаціонарний, пересувний, каса самообслуговування, інтернет торгівля.
Інформація щодо Типів об’єктів оподаткуваннярозміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі Головна/ДОВІДНИКИ, РЕЄСТРИ, ПЕРЕЛІКИ/ДОВІДНИКИ/Типи об’єктів оподаткування за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html.
Відсутність в контролюючому органіiнформацiï щодо господарської одиниці, вказаної у заяві, про яку суб’єкт господарювання мав повідомити контролюючий орган як про об’єкт оподаткування, є підставою для відмови в реєстрації ПРРО (пункт 6 розділу I Порядку).
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |