Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.02.2022 р. № 297/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду запиту фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець) на отримання податкової консультації, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Підприємець звернувся до податкового органу із запитанням щодо можливості віднесення розрахунків через POS-термінали до безготівкових та таких, що не підпадають під визначення розрахункових, а також щодо поширення обмеження у вигляді обсягу отриманого доходу у розмірі 220 мінімальних заробітних плат на такі розрахунки.

Надаючи відповідь на поставлені питання слід зазначити наступне.

Відповідно до абзацу третього пункту 52 ⁸ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Також, враховуючи втрату актуальності з 01.01.2022 певних положень законодавства, якими регулювалися правовідносини у сфері здійснення розрахункових операцій у 20221 році, тому дана індивідуальна податкова консультаціянадається з урахуванням норм законодавства чинного на момент її видання.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,


громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.

Згідно положень Закону № 265, стаття 2 надає визначення термінам,  які вживаються у зазначеному Законі, а стаття 3 – визначає порядок проведення розрахунків та обов’язки суб’єктів господарювання на яких поширюється
Закон № 265.

Так, відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахунковою операцією визначається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265, зокрема, визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО та/або програмні РРО зі створенням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а також надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Із системного аналізу зазначених норм Закону № 265, та як відповідь на перше питання, повідомляємо, що операції з приймання розрахунків за допомогою POS-терміналів відносяться до безготівкових, водночас, є розрахунковими операціями, в розуміння Закону № 265, та як результат вимагає обов’язкового застосовування РРО або програмних РРО при отриманні оплати за товари (роботи, послуги).

Щодо питання 2

З 01.01.2022 вичерпав свою дію пункт 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу,відповідно до положень, якого визначалось, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року застосування РРО або програмних РРО для платника єдиного податку є обов’язковим у разі  отримання таким платником доходу, що перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, або здійснення ним реалізації:

технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Починаючи з 01.01.2022 рокуфізичні особи-підприємці– платники єдиного податку ІІ – IV груп, які в залежності від виду діяльності та обсягу доходу отриманого у 2021 році, мали пільгу не застосовувати РРО та/або програмні РРО, будуть зобов’язані на загальних підставах використовувати РРО та/або програмні РРО.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.