Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.02.2022 р. № 355/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України за результатами розглядузвернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець)про надання індивідуальної податкової консультації,керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до абзацу третього пункту 52 ⁸ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID–19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Також, враховуючи внесення певних змін до законодавства, яким регулювалися правовідносини у сфері здійснення розрахункових операційу 2021 році, тому дана індивідуальна податкова консультація надається з урахуванням норм законодавства чинного на момент її видання.

Відповідно до звернення, Підприємець зареєструвався як суб’єкт господарювання у вересні 2021 року, є платником єдиного податку другої групи, здійснює діяльність із роздрібної торгівлі товарами непродовольчого характеру, оплата за які здійснюється в готівковій та безготівковій формі, в тому числі із застосуванням POS–терміналів.

Відповідно до поданих декларацій платника єдиного податку, у 2021 роцідохід Підприємця не перевищував обсягу, після досягнення якого, застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО є обов’язковим.

Зазначене вище також підтверджується відомостями з інформаційно–телекомунікаційних систем ДПС.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері  здійснення розрахункових операцій Підприємець звернувсь до податкового органу із наступними запитанням:

1.     Який перелік обов’язкових реквізитів маєбути в чеку РРО або програмномуРРО, щоб документ під підтверджував розрахункову операцію?

2.     Чи є можливість вказувати в номенклатурі загальне загальнепоняття, наприклад, керамічна плитка в асортименті?

3.     Як через РРО або програмний РРО провести попередню оплатуаванс за товар та яку інформацію вказувати у фіскальному чеку, при умові, що критерії товару можуть були змінені в майбутньому, а на момент приймання передньої оплати/авансу ще невідомі?

4.     Як коректнозакрити оплату через РРО або програмний РРО при остаточному розрахунку з урахуванням попередньої оплати/авансу?

5.     На яку суму необхідно сформувати фіскальний чек з використанням РРО, якщо на момент відвантаження клієнт здійснює доплату з урахуванням раніше внесеного авансу?

6.     Проведено розрахунок за товар через POS–термінал: чи потрібно використовуватиРРО або програмний РРО?

6.1.   Якщо так, то який порядок відображення інформації у фіскальному чеку в такому випадку, і якою датою?

6.2.   Як відображати операцію, якщо оплата на банківський рахунок підприємця, зазвичай, зараховується на наступний день?

7.     Який порядок відображення інформації у фіскальному чеку при частковому або повному поверненні товару?

8.     Який порядок відображення інформації у фіскальному чеку при поверненні надміру сплачених сум, які виникли, наприклад у зв’язку з частковим поверненням товару, повним поверненням товару, скорочення номенклатурних позицій?

Щодо питання 1

Перелік обов’язкових реквізитів визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (далі – Положення 13), в якому враховані особливі реквізити розрахункових документів що формують РРО або програмні РРО при продажу горілки, інших підакцизних товарів, тощо.

Водночас, вимоги щодо форми та змісту розрахункових документів РРО або програмних РРО єдині, та мають містити тотожні реквізити при застосуванні їх в однакових сферах .

Щодо питання 2

Відповідно до пункту третього Розділу ІІ Положення 13 рядки 6 – 10 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних назв товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.

Назвою товару (послуги) є слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ(абзац чотирнадцятий пункту 2 розділу І Положення 13).

Отже, об’єднувати в узагальненій назві можна тільки однорідні товари, які мають однакові властивості, не відрізняються споживчими якостями та можуть бути віднесені до однорідної групи (наприклад, однакову за розміром проте різну за кольором плитку). 

Щодо питань 3, 4, 5 та 7

Відповідно до звернення Підприємець здійснює продаж товару за попереднім замовленням на підставі рахунку фактури та приймає передоплату за замовлений товар.

У описаній у звернені ситуації, у разі придбання великого обсягу товарів із різною назвою, може мати місце проведення розрахункової операції на підставі реквізитіврахунку фактури, загальна вартість, сума передоплати та заборгованості по якомузазначаються у фіскальному чеку.

Як результат, у разі зміни замовлення за рахунком фактури змін до фіскального чеку вносити не потрібно.

При остаточному розрахунку із покупцем за поставлений товар, йому слід видати фіскальний чек на всю суму внесеної доплати, із зазначенням у такому фіскальному чеку реквізитів попереднього за яким вносилась передоплата.

Щодо питань 6, 6.1 та 6.2

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон
№ 265).

Відповідно до визначення, розрахунковою операцією є приймання від покупців готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац шостий статті 2Закону № 265).

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток банківських установ в мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг,а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО або програмні РРО при отриманні оплати за товари (роботи, послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО або програмні РРО та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (пункти 1 і та 2 статті 3 Закону № 265).

Враховуючи зазначене, у разі прийняття оплати за допомогою POS-терміналів Вам слід застосовувати РРО або програмні РРО на загальних підставах.

Також повідомляємо, що у разі прийняття оплати за допомогою POS-терміналів у фіскальних чеках слід зазначати інформацію визначену пунктом другим Розділу ІІ Положення 13, зокрема, рядки 11, 12 , 13 , 15 , 16 , 17 , 18 ,19.

Щодо питання 8

Обов’язкові реквізити, що мають містити видаткові чеки, визначені пунктом 2 розділу ІІІ Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Положення фіскальний касовий чек видачі коштів – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО/ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до цього Положення.

Закон № 265 не розглядає РРО/ПРРО як непов’язані між собою різні пристрої (програмно-технічні комплекси), а лише враховує особливості їх застосування. Нормативно-правові акти, що розробленні на виконання Закону № 265, однаково можуть бути застосовані якдо РРО, так і до ПРРО в частині, яка окремо не регулює застосування конкретного виду реєстраторів. Не є виключенням і порядки застосування РРО/ПРРО, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку застосування РРО визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми, з видачею чека за формою № ФКЧ-2.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Враховуючи те, що порядком застосування ПРРО, також розробленому на виконання статей 3 та 4 Закону № 265, окремо не визначено обов’язок та порядок складання акта про видачу коштів, то у цьому випадку необхідно користуватися загальними положеннями Порядку застосування РРО.

Таким чином, за фактом видачі коштів споживачеві, така розрахункова операція має бути проведена через РРО/ПРРО зі створенням та видачею відповідного розрахункового документа.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації та має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.