Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.02.2022 р. № 381/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, та в порядку статті 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи діють норми частини 1 пункту 3 від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 № 13», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2020 за № 624/34907 (далі – Наказ № 306) стосовно нерозповсюдження вимог до форми і змісту розрахункових документів, що створюються реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, та які перебували на обліку в контролюючих органах, до дня набрання чинності з урахуванням норм наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2020 за № 832/36454 (далі – Наказ № 329)?
2. Чи потрібно доопрацьовувати РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, та які перебувають на обліку в контролюючих органах, до дня набрання чинності Наказу № 306 в частині створення електронних розрахункових документів, відображення найменування суб’єкта господарювання, цифрового значення штрихового коду товару, заокруглення суми до сплати, зазначення валюти операції, найменування платіжної системи та QR-коду?

 

Щодо питання 1 та 2.

Відповідно до частини другої статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Частиною сьомою статті 15 Закону України від 17 березня 2011 року
№ 3166-VI  «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

Відповідно до пункту 5 Наказу № 306, встановлено, що цей наказ набирає чинності з 01 серпня 2020 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Враховуючи викладене, на сьогодні положення Наказів № 306 набрали чинності (є діючими).

Наказом № 306 внесено зміни до форми і змісту розрахункових документів.

Абзацом 2 пункту 3 Наказу № 306 встановлено, що вимоги до форми і змісту розрахункових документів у частині: створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб'єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом.

Поряд з цим, абзацом 4 пункту 3 Наказу № 306 встановлено, що до 01.08.2021 РРО та їх версії внутрішнього програмного забезпечення, які не перебували на обліку в контролюючих органах та були включені до Державного реєстру РРО, до дня набрання чинності цим наказом, мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками), відповідно до статті 12 Закону № 265, за наявності технічної можливості, з метою виконання вимог до форми і змісту розрахункових документів, встановлених Наказом № 306.

Отже, враховуючи наявність технічної можливості зазначеного в запиті РРО бути доопрацьованим, та, як відповідь на поставлене питання повідомляємо, що такий РРО в обов’язковому порядку мав
бути доопрацьований виробником (постачальником) до 01.08.2021 року,
не зважаючи на дату взяття його на облік контролюючим органом.

Не доопрацювання таких РРО, є порушення вимог, встановлених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами).

Відповідно до п. 4 Порядку технічного обслуговування та ремонту РРО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 № 601, (далі – Порядок № 601), визначено, що введення реєстраторів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюється центрами сервісного обслуговування (далі – ЦСО) виключно на підставі укладених з користувачами відповідних договорів.

В той же час абзацом 2 підпункту 1.2 пункту 1 Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженого протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем
і засобів контролю та управлінням товарним і грошовим обігом від 30.11.1999 № 11 (далі – Порядок № 11) визначено, що доопрацювання є різновидом ремонту.

Пунктом 6 Порядку № 601 визначено, що спори, які виникають між користувачами, ЦСО і виробниками (постачальниками), у процесі введення реєстраторів в експлуатацію, їх технічного обслуговування, гарантійного та післягарантійного ремонту, розв’язуються відповідно до законодавства.

Отже, надання ЦСО інформації щодо можливого виходу з ладу РРО, після його доопрацювання відповідно до технічних можливостей забезпечених виробником, є зоною відповідальності ЦСО та виробника і передбачає обов’язкове доопрацювання РРО.

В той же час відповідальність за формування та видачу невідповідних розрахункових документів, через ігнорування вимог законодавства є зоною відповідальності користувача РРО.

Таким чином, після доопрацювання РРО, відповідно забезпечених виробником (постачальником) технічних можливостей, ЦСО і надалі має забезпечувати працездатність такої касової техніки протягом строку визначеного договором на технічне обслуговування.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.