X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.02.2022 р. № 359/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула запит
ТОВ  щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у Товариства виникла практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації наступних питань:

  1. У випадку продажу набору з кількох алкогольних одиниць – чи підходить наступна схема відображення штрихового коду акцизної марки в чеку РРО: спочатку в чек РРО сканується штриховий код набору, як окремої товарної позиції, після чого в чек РРО сканується штрихові коди акцизних марок всіх алкогольних напоїв – складових набору?
  2. Чи потрібно зазначати в чеку штриховий код акцизної марки у випадку, коли продаж товару відбувся з оформленням видаткової накладної, а постоплата відбувається готівкою з видачею чека РРО за прийняті кошти? Якщо потрібно, то яким чином?
  3. Які можливі наслідки для імпортера, виробника, рітейлера алкогольної продукції, якщо штриховий код акцизної марки на касі не зчитається або в ньому буде інформація, яка не відповідає дійсності?
  4. Яким чином виконати умову по відображенню акцизної марки в чеку РРО при поверненні алкогольного напою покупцем, коли останній придбав в одному чеку декілька пляшок, а на пляшці, що підлягає поверненню акцизна марка пошкоджена чи взагалі відсутня?
  5. Якщо штриховий на акцизній марці зам’ято і сканер не може просканувати її, касир вводить вручну цифри та букви чи тільки штриховий код акцизної марки або ї те і інше?

Щодо питання 1.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО або програмних РРО (далі – ПРРО) чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 1 розділу I Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13), визначено, що форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов’язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту, зокрема: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, мають відповідати його вимогам.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – наказ № 329), який набрав чинності 01 липня 2021 року, внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).

Також, пунктом 3 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що рядки чека (в т.ч. рядок 9) повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (алкогольних напоїв)  в наборах, які оплачені за одним касовим чеком.

Щодо питання 2.

Для алкогольних напоїв встановлено особливий режим програмування, який вимагає зазначати в чеках РРО/ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Як зазначалось, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв містить в собі лише інформацію про її реквізити, якою такі напої марковані.

В свою чергу реквізити марки акцизного податку складаються з її серії та номеру та мають бути відображені в розрахунковому документі (фіскальному чеку), який свідчить про їх продаж, разом з назвою, ціною та фактичним об’ємом (кількістю) проданого алкогольного напою.

Так, у випадку,  коли продаж товару відбувся з оформленням видаткової накладної та з відтермінуванням платежу за готівкові кошти, розрахункова операція повинна бути проведена через РРО з обов’язковим зазначенням реквізитів марки акцизного податку (серію та номер) в розрахунковому документі.

Щодо питання 3.

З метою посилення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв, зменшення можливості продажу контрафактного алкоголю постановами Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 74 № «Деякі  питання маркування алкогольних напоїв» та № 97 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» з 01 травня 2020 року запроваджено марку акцизного податку нового зразка для маркування алкогольних напоїв.

Слід зазначити, що алкогольні напої, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством (ст. 11 Закон України від 19.12.95 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481)).

         Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 1251), визначені реквізити, які наносяться на марку акцизного податку.

      Так, одним із обов’язкових реквізитів марки акцизного податку є штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв) (абзац девятий п. 5 Положення № 1251), який містить інформацію про серію та номер марки.     

Відповідно до п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

       Згідно з абзацом третім п. 226.9 ст. 226 ПКУ вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої, марковані з відхиленням від вимог Положення № 1251, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв.

      Разом з тим, вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої з марками, що мають пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим п. 5 Положення № 1251
(абзац п’ятий п. 20 Положення № 1251).

      При цьому, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9
ст. 228 ПКУ).

        Водночас, за зберігання, транспортування, продаж немаркованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, що передбачені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями, а до посадових осіб такого суб’єкта господарювання адміністративна відповідальність відповідно до вимог ст.ст. 156 та 164 прим. 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями. При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

      Таким чином, не зчитування інформації (серії та номеру) акцизної марки алкогольного напою чи не відповідність даної інформації є порушенням норм Закону.

 

Щодо питання 4.

Відповідно до пунктів 27, 28 правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.96
№ 854 лише у разі виявлення недоліків, фальсифікації чи неналежної якості алкогольних напоїв споживач має право на повернення такого товару.

Слід зазначити, що алкогольні напої належної якості обміну та поверненню не підлягають.

       Згідно з абзацом третім пункту 226.9 статті 226 Кодексу вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої, марковані з відхиленням від вимог Положення № 1251, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв.

      Разом з тим, вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої з марками, що мають пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 Положення № 1251
(абзац п’ятий пункту 20 Положення № 1251).

      При цьому, відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (пункт 228.9          статті 228 Кодексу).

        Враховуючи викладене, у разі пошкодження даних щодо цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку алкогольного напою розрахункова операція суб’єктом господарювання не проводиться, у зв’язку з чим фіскальний касовий чек не формується та відповідно не заповнюється рядок 9 фіскального чеку.

 

Щодо питання 5.

Відповідно до пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно з якими суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, при роздрібному продажу алкогольних напоїв у сфері торгівлі, громадського харчування зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (її серії та номеру).

Таким чином, у випадках коли суб’єкт господарювання, з будь-яких причин, не має можливості просканувати штрих-код марки акцизного податку алкогольного напою для відображення реквізитів такої марки у розрахунковому документі, суб’єкту господарювання слід забезпечити ручне внесення серії та номеру марки акцизного податку.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.