Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.04.2022 р. № 434/ІПК/99-00-21-03-05

Державна податкова служба України розглянула звернення Банку щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання оподаткування податком на додану вартість операцій з обігу валютних цінностей та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як викладено у зверненні, однією із функцій Банку відповідно до пункту 15 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV"Про Національний банк України"(далі – Закон № 679-XIV) є забезпечення накопичення та зберігання золотовалютних резервів і здійснення операцій з ними та банківськими металами.

Для забезпечення виконання покладених на нього функцій відповідно до норм пункту 7 статті 42 Закону № 679-XIVБанкздійснює операції з купівлі банківських та дорогоцінних металів на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Поповнення золотовалютного резерву відповідно до норм статті 48 Закону № 679-XIVпроводиться Банком шляхом:

купівлі монетарного золота;

отримання монетарного золота від операцій з банківськими та дорогоцінними металами.

В зв'язку з внесенням змін до Кодексу, та з метою належного виконання Банком покладених на нього Законом № 679-XIV функцій щодо забезпечення накопичення та зберігання золотовалютних резервів і здійснення операцій з ними та банківськими металами з дотриманням вимог Кодексу Банк звертається з наступними питаннями:

1) чи є можливимзастосування норм пункту 197.19 статті 197 Кодексу до операцій з постачання Банку (у тому числі до операцій із ввезення на митну територію України) банківських металів (зокрема монетарного золота)?;

2) які операції розуміються під терміном "обіг банківських металів" як такі, що не є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до вимог підпункту 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 Кодексу?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу(пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Статтею 5 Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з нимивизначено Законом України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" (далі – Закон № 637/97-ВР).

Згідно зі статтею 1 Закону № 637/97-ВР:

дорогоцінні метали – золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);

банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Статтею 14 Закону № 637/97-ВР визначено, що порядок торгівлі банківськими металами встановлюється Національним банком України.

З усіх видів дорогоцінних металів до категорії банківських металів відповідно до норм Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженого постановою Правління Національного банку від 02 січня 2019 року № 1 (далі – Положення № 1), віднесено:

зливки і порошки з пробами не нижче ніж: для золота – 995, для срібла – 999, для платини і паладію – 999,5;

монети, вироблені з дорогоцінних металів (далі – монети):

пам'ятні монети України, іноземні монети з пробами не нижче ніж: для золота – 900, для срібла – 925, для платини і паладію – 999;

інвестиційні монети України – монети з пробами для золота – 999,9, для срібла – 999,9, для платини – 999,5, які призначені для інвестування та накопичення;

порошки банківських металів – це золото, срібло, платина і паладій у вигляді порошкоподібної субстанції (гранули, губка), упаковані в скляні ампули, пластмасові банки або мішки з маркуванням визнаного виробника.

Відповідно до визначення, наведеного в Інструкції з організації роботи з цінностями в Державній скарбниці України, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21.08.2006 № 335 (далі – Інструкція №335):

монетарне золото – банківський метал (золото) у стандартних зливках, мірних зливках, виготовлених визнаними виробниками, та у монетах з пробою не менше 995, які перебувають в управлінні і є складовою золотовалютного резерву Національного банку.

Таким чином, враховуючи норми Закону № 637/97-ВР, Положення № 1 та Інструкції №335поняття "дорогоцінні метали" стосується золота, срібла, платини і металів платинової групи у будь-якому їх вигляді та стані, у тому числі й золота, срібла, платини, металів платинової групи, доведених (афінованих) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монет, вироблених з дорогоцінних металів.

Отже, поняття "банківські метали" (в тому числі й термін "монетарне золото") є складовою частиною терміну"дорогоцінні метали".

Відповідно до пункту 6 Положення № 1 торгівлю банківськими металами на валютному ринку України дозволяється здійснювати тільки суб’єктам ринку,що визначені Положенням № 1, тобто виключно Банку та суб’єктам ринку або через таких суб’єктів.

Пунктом 185.1 статті 185 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платника податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до підпункту 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 Кодексу, з урахуванням внесених змін, з 01 січня 2022 року не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість зокрема операції з обігу валютних цінностей (крім банківських металів, банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів, базою оподаткування яких є продажна вартість).

В той же час, згідно з пунктом 197.19 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання Банку:

дорогоцінних металів, у тому числі їх ввезення на митну територію України;

послуг, пов’язаних з виробництвом і використанням дорогоцінних металів з метою поповнення золотовалютних резервів та виготовлення банківських металів.

Щодо питання 1

Враховуючи викладене, операції суб’єктів ринку, що визначені Положенням № 1,з постачання Банку (у тому числі ввезення на митну територію України) банківських металів (зокрема монетарного золота) згідно з пунктом 197.19 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Щодо питання 2

Відповідно до вимог підпункту 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 Кодексуне є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з обігу валютних цінностей (крім банківських металів, банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів, базою оподаткування яких є продажна вартість).

Операції з постачання банківських металів, банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Базою оподаткування таких операцій є продажна вартістьбанківських металів, банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів.

Разом з цим ДПС повідомляє, що поняття "обіг банківських металів" нормами Кодексу не визначено. В той же час структура валютного ринку України, загальний порядок та умови торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України встановлено безпосередньо Положенням №1.

Пунктом 52.2 статті 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.