Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.04.2022 р. № 443/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної
особи – підприємця    (далі – Підприємець) від   №  
(вх. ДПС №   від  , далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України повідомляє.

Відповідно до змісту звернення, Підприємець є платником єдиного податку ІІ групи та здійснює діяльність у сфері торгівлі. Після надходження від клієнтів замовлення, підприємцем отримується аванс за товар, який має виготовити, а після виготовлення отримує остаточну суму та передає виготовлений товар покупцю.

В 1 - 4 питаннях Підприємець просить надати роз’яснення щодо правильного відображення у фіскальних чеках отриманих авансу та кінцевої оплату за товар.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), відповідно до п.2 розділу II якого фіскальний чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як назва товару (послуги); вартість; якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги), позначення форми оплати (готівковою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо), суму коштів за цією формою оплати, валюту операції.

Оскільки питання 1 - 4 звернення є подібними, тому відповідь на них надається одночасно.

При продажу товарів з оплатою декількома платежами (передплата і післяплата; часткова оплата з подальшим розстроченням платежу тощо) продавець повинен проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО на повну суму прийнятих від покупця готівкових коштів, платіжних карток тощо з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій  та видати окремий фіскальний чек на кожну розрахункову операцію.

Таким чином, у разі проведення передплати/авансового платежу за складеними договорами на поставку товарів, в яких може бути передбачено, як внесення покупцем авансу, так і відвантаження з подальшою оплатою або з оплатою частинами незалежно від наявності товару, наприклад, при частковій оплаті замовленого товару на загальну суму 10000 грн. та часткової їх оплати споживачем готівкою у сумі 8000 грн., Ви маєте:

- видати споживачу фіскальний чек РРО/ПРРО з відображенням в ньому, зокрема, назв товарів, їх ціни, загальної вартості 10000 грн. та суми оплати, фактично внесеної споживачем 8000 грн;

- відобразити у цьому ж чеку суму 2000 грн. сформованого кредиту, який залишився не сплаченим, як різниця вартості товару та оплати за нього в момент видачі покупцю;

- під час остаточного розрахунку сформувати та видати споживачу чек на суму 2000 грн. погашення кредиту, з відображенням у такому розрахунковому документі реквізитів документу на підставі якого такий кредит було погашено, що підтверджує остаточну оплату.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.