Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.05.2022 р. № 458/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець)
щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець просить надати роз’яснення щодо правильності кодування товарів в реєстраторах  розрахункових  операцій  або  програмних реєстраторах  розрахункових  операцій (далі – РРО або ПРРО).  Тобто,  чи  необхідно  кодувативсі  найменування товару,  чи  достатньо  лише  кодувати  їх  групи загальними  назвами ?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон
№ 265).

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО або ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Отже, лише для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети, тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, ціни та кількості, також їх УКТ ЗЕД, а у випадку реалізації алкогольних напоїв ще й реквізити марок акцизного податку.

Форма та зміст розрахункових документів визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі –Положення).

Розділом ІІ Положення передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом чеку є назва товару (послуги).

Таким чином, фіскальний касовий чек на товари (послуги) визнається відповідним (в частині ідентифікації товару, що не є підакцизним), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).

Назва товару (послуги) – це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу.

Таким чином, об’єднання в узагальненій назві однорідних товарів (крім підакцизних), які мають однакові властивості, не відрізняються споживчими якостями та можуть бути віднесені до однорідної (однієї родової) групи, не призводить до порушення вимог оформлення розрахункових документів встановлених Положенням та Законом № 265 порядку проведення розрахунків.

Водночас, у випадку об’єднання найменувань однорідних товарів та присвоєння їм спільної назви в розрахункових документах, така назва має містити якісні та споживчі характеристики, які дозволяють однозначно ідентифікувати такі товари.

Як відповідь на питання, повідомляємо, щокодуваннятоварів у спосіб наведений у зверненні, не є достатнім для їх однозначної ідентифікації.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.