Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.05.2022 р. № 519/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
фізичної особи – підприємця …………………………………………………щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО та/або ПРРО)та в порядку статті 52 Податкового кодексу України(далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення Підприємець просить надати їй відповідь на питання щодо необхідності застосовувати РРО та/або ПРРО у разі, якщо оплата  за надані послуги надходить на поточний рахунок Підприємця:

1. Шляхом внесення клієнтом готівки через касу банку?

2. Шляхом переказу коштів із поточного рахунку клієнта на поточний рахунок Підприємця за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів,у тому числі за допомогою
QR-коду, який містить реквізити Підприємця для оплати?

Правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки –оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Обов’язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та реквізитів платіжних карток установ банків, що проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення.

Враховуючи зазначене та як відповідь на питання 1 та 2 порушенні у запиті повідомляємо, що якщо Підприємець надає отримувачу послуг для оплати за послугу реквізити поточного рахунку у форматі IBAN, то у такому випадку РРО та/або ПРРО не застосовується,оскільки така операція не є розрахунковою у розумінні Закону № 265, у тому числі здійснена споживачем у касі банкуабоза допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, у тому числі і за допомогою QR-коду, який містить реквізити поточного рахунку у форматі IBAN.

Разом з тим повідомляємо, що якщо Підприємець для оплати за послуги  надав реквізити свого електронного платіжного засобу (платіжної карти) або споживачу надано можливість здійснити оплату за послугу з використанням реквізитів платіжної карти Підприємця, така операціє є розрахунковою та вимагає застосування РРО та/або ПРРО на загальних підставах.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію