Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «____» (далі – Товариство) та на виконання рішення ______ окружного адміністративного (далі – Рішення суду), що набрало законної сили _____, яким скасовано індивідуальну податкову консультацію ДПС від 18.12.2020 № 5249/ІПК/99-00-05-05-02-06, надану на звернення Товариства від 10.12.2020 № ____, та, враховуючи положення ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає нову індивідуальну податкову консультацію щодо окремих питань коригування фінансового результату до оподаткування на суму виплат у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Згідно із зверненням, що розглядалося за оскарженою індивідуальною податковою консультацією, платник податків повідомив, що на підставі рішення суду та ст. 1212 Глави 83 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) таким Товариством було здійснено виплату у вигляді безпідставно збережених коштів на користь місцевої ради у зв’язку з користуванням землею без укладення договору оренди землі.
У зв’язку з вищевикладеним Товариство звернулося за наданням індивідуальної податкової консультації з такого питання:
Чи необхідно для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств збільшувати фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму коштів, виплачених на користь органу місцевого самоврядування за рішенням суду у вигляді безпідставно збережених коштів у зв’язку з користуванням землею без укладення договору оренди землі?
Окремий вид зобов’язань у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави встановлено Главою 83 ЦКУ.
Так, відповідно до ст. 1212 Глави 83 ЦКУ особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна (частина перша ст. 1214 Глави 83 ЦКУ).
Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі абз. першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.
Згідно з Рішенням суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходив, зокрема, з наступного.
Так, у пунктах 75 та 77 постанови від 04.12.2019 у справі № _____ Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зазначила, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є за своїм змістом кондикційними, а не деліктними, тому підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок відсутні; збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання.
Таким чином, за Рішенням суду кошти, які сплатив позивач на користь місцевої ради, не є збитками, або компенсацією, такі кошти мають іншу правову природу та до таких коштів не мають застосовуватись положення п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.
Отже, із врахуванням Рішення суду, якщо Товариство - платник податку на прибуток здійснює виплату коштів у зв’язку з користуванням земельною ділянкою без укладення договору оренди землі (без достатньої правової підстави) на користь органу місцевого самоврядування, що внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій, тобто не є платником податку на прибуток підприємств, то таке Товариство не збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму таких виплат відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.
Додатково повідомляємо, що з урахуванням положень ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація, надана на виконання Рішення суду, має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно Товариством з обмеженою відповідальністю «_______».
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |