Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.05.2022 р. № 524/ІПК/10-36-07-07-20

Головне управління ДПС у Київській області розглянуло звернення ФОП  (далі – Підприємець) ______ ______ про надання індивідуальної  податкової консультації щодо застосування реєстратора розрахункових операцій або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), та в порядку статті 52 Податкового кодексу України повідомляє.

         Відповідно запиту, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування другої групи. Основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля та оптова торгівля фармацевтичними товарами. Реалізує вироби медичного призначення та приймає участь у тендерних державних закупівлях на платформі ПРОЗОРРО. Покупцям надає реквізити рахунку для оплати тільки у форматі IBAN. Розрахунки готівкою, платіжними картками, електронними платіжними засобами Підприємець не приймає, POS – терміналу не має, Інтернет – торгівлею не займається, інтернет – еквайринг відсутній.  

Підприємець просить надати роз’яснення:

         1. Чи потрібно йому встановлювати та застосовувати РРО/ПРРО при реалізації виробів медичного призначення із проведенням розрахунків на розрахунковий рахунок підприємця?

         Правові засади застосування РРО/ПРРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010    №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) та Законом України
від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

  Дія закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

  Встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

  Відповідно до статті 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

  Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

  Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону №265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

  1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

  2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

  Поряд з цим, пунктом 2 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

  Враховуючи викладене та як відповідь на питання повідомляємо, що у разі, якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар реквізити поточного рахунку у форматі IBAN, то у такому випадку РРО/ПРРО не застосовується, оскільки така операція не є розрахунковою у розумінні Закону № 265.

  2. Чи потрібно вести облік товарних запасів, згідно з Порядком ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. платників єдиного податку?

         Наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2021 року № 496  затверджено «Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку» (далі – Порядок № 496), який визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

         Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

         Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

         Враховуючи викладене та як відповідь на питання повідомляємо, що оскільки Підприємець здійснює реалізацію виробів медичного призначення, то на нього поширюється дія Порядку № 496 і він зобов’язаний вести облік товарних запасів.

         У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.